Кохання – одне з найприємніших почуттів у житті. До одних воно приходить лише раз, до інших – безліч разів… І характер у нього різний: то вірний до безтями, то примхливий і легковажний, але відчуття щастя кохання дарує всім. Особливо, якщо воно взаємне.
Усе почалося з фото ВКонтакті– Свою майбутню дружину я вперше побачив на фото в соціальній мережі, – розповідає Максим. – Мій друг скинув мені посилання на сторінку Ангеліни. Думаю: якось дивно, фото дівчат він мені ніколи не присилав… На той час мені був 21 рік, у мене були стосунки, але все це було якось несерйозно. А дівчина на фото вразила мене в саме серце. Звісно, я захотів хоча б зустрітися з нею… Тож і написав Ангеліні й запропонував зустрітися. Дівчина відповідала на смс-ки, але щодо пропозиції зустрітися мовчала.
– Мені було 16, – долучається до розмови Ангеліна. – Я навчалася у школі й на той момент ще навіть і не думала з кимось зустрічатися.
– Тож завойовував її, як міг, – говорить Максим. – У мене був непоганий фотоапарат, я вже й фотосесію їй пропонував, а вона все ніяк. – Через базу даних жителів України я дізнався і адресу Ангеліни, і номер телефону навіть її сусідів… Знайшов будинок і залишив букет троянд на дверній ручці квартири, а поруч – записку… Але ж хотілося зустрічі…
Через спільних друзів дізнався, коли Ангеліна прийде гуляти на центральну площу… Вона не знала, що там буду я. Вирішив: треба брати всім, тож з великим букетом троянд, нарядно одягнений, на батьковому авто у назначений час я був на площі. Перші слова Ангеліни були такі: “О! Це ти! Який ти високий!”. Тож правдами чи неправдами, але зустріч уже відбулася. Але продовжити вечір у кафе дівчина все одно відмовилась.
Я думав: ну що ж, зробив усе, що міг. А наступного дня – неочікуваний дзвінок. Подзвонила Ангеліна і запропонувала вийти погуляти. І так ми зустрічалися наступні 5 днів… І кожного дня я дарував букет квітів… Крім того, примудрявся вішати букети і на ручку дверей, і на перила… Фотографував…
А на 6 день дівчина поїхала в табір і спілкування пішло на спад.
– Я приїжджав у табір, привозив подарунки, але Ангеліна була якась холодна, – ділиться Максим. –Навіть повернувшись до Ніжина, вона відмовлялася виходити до мене. Через якийсь час спілкування потроху відновилося… 5 сезонів ми сходились і знову розходились. Коли Ангеліна раділа зустрічам і хотіла спілкуватися, холодним був я, і навпаки. Стосунки були вкрай дивні. Але, тим не менше, у мене з голови не виходила думка одружитися з нею… «Хоч завтра» думав я собі. Іноді ми все ж зустрічалися, але вели себе як друзі й навіть жодного разу не поцілувалися.
Чоловік пам’ятає дату, коли вперше поцілував майбутню дружину
Так минуло 3 роки. Максим поїхав на заробітки до Польщі. За 4 місяці дівчина так і не зателефонувала своєму другу. “Я повернувся з грошима, багато дівчат біля мене крутилося. Було таке, що я зранку з однією зустрічався, ввечері – з іншою… Але думки про Ангеліну не виходили з голови. Постійно супроводжувало відчуття незавершеності, – розповідає Максим. – Все ж таки зустрілися з Ангеліною. Коли підвозив її додому, вперше поцілувалися. Після цього почався новий відлік. Ми почали зустрічатися. Це було 6 грудня 2015 року”.
“Це Максим з досвідом, – говорить Ангеліна, – а у мене він був перший, з ким почалися стосунки… Тому, можливо, перші півроку не все було так гладко, я ще не знала, як себе вести. Пам’ятаю нашу першу сварку: Максим не відпускав мене їхати гуляти з друзями. Ми мало не розійшлися… Але так, як ми обоє хотіли цих стосунків, кохання взяло верх”.
Ми зустрічались уже більше півтора року. Все було добре: зустрічі, поцілунки, прогулянки… І тут я вирішив, що нам потрібна якась стресова ситуація, таке собі випробування на міцність. Тож і забрав Ангеліну на заробітки до Чехії. Думаю, хай подивиться, що таке життя в гуртожитках, робота, побут… Батьки не заперечували. І ми поїхали… Працювали в цеху по виготовленню деталей до автомобілів, щодня вставали о 5 ранку. Так вийшло, що Ангеліна командувала мною і ще трьома чоловіками, слідкувала за якістю товару. Робота за кордоном ще більше зблизила нас».
Пропозиція руки і серця на повітряній кулі
“Освідчення я планував довго, а готував місяць. Замовив букет із 100 троянд, придбав обручку, домовився з фотографом та рестораном, навіть на повітряній кулі встановив міні-камеру… Ангеліні сказав, що їдемо в Межигір’я. Так, я хвилювався… Коли ми підіймалися, робив вигляд, що фотографую. А насправді читав текст з телефону, який сам же я склав! Там були такі слова: «Щоб ми підіймалися до нових висот, а наші проблеми були такими ж маленькими, як все навкруги».
«Відкритий, мудрий, комунікабельний, красивий… Для мене Максим – єдиний, це моя підтримка і опора. Я йому довіряю, тому нічого і не підозрювала, – говорить дівчина. – Під’їхали до Межигір’я, я ще кажу Максимові: «О, яка куля, я б теж хотіла на такій політати!». Під’їжджаємо, а якийсь серйозний чоловік біля чорного «Джипа» по рації сповіщає: «Ми їх прийняли». Я трохи злякалася, але ж Максим був поруч…. І гадки не мала, що він буде освідчуватись, мені здавалося, ще не час».
«Я став на коліна, дістав обручку, Ангеліна плакала і сказала «так». Ми почали підготовку до весілля. Разом поїхали в Фінляндію і заробили гроші на шикарне весілля. Одружилися осінню у Ніжині у «Лісовій казці».
Кохання безмежне, як Всесвіт
«Моя подруга впевнена, що немає таких пар, які не сваряться, – ділиться Ангеліна. – А я кажу, що не можу пригадати, коли ми востаннє сварилися. Такого немає, не було і не буде. Так, трапляються маленькі непорозуміння, але ми швидко їх вирішуємо. На початку нашого знайомства я могла через якусь дрібницю образитися і піти собі. Але Максим мене навчив, що не потрібно нічого тримати в собі, треба спілкуватися, йти на компроміс, ділитися всім. Так легше. І ще: ми ніколи не обманюємо один-одного».
До речі, красу Ангеліни помітив і оцінив не лише її теперішній чоловік. У 2017 році Ангеліна брала участь у конкурсі «СтудМіс Чернігів», де стала переможницею!
І вже на «СтудМіс Україна» представляла Чернігівську область серед студенток. Виборола там 2 місце!
«Все було класно, поки я не вийшла в купальнику, – згадує дівчина. – Пам’ятаю, як миттєво посмішка зникла з обличчя Максима, коли він побачив мене на сцені у такому вигляді».
«Так, я ревную її до цих пір. Хоч і знаю, що вона – моя», – додає чоловік.
У Ангеліни – власна міністудія зачіски і макіяжу (за спеціальністю дівчина модельєр візажист). Зараз дівчина працює над проведенням в Ніжині конкурсу «СтудМіс Ніжина серед студенток». Це вже вдруге.
«Ангеліна для мене – одна і на все життя. Мої батьки одружилися через місяць після знайомства і разом уже 35 років», – говорить Максим, а Ангеліна додає: «Що змінилося після того, як ми узаконили наші стосунки? Нічого, крім того, що ми стали любити один-одного ще сильніше. Моє кохання до нього незвідане і безмежне, як наш Всесвіт…».
Фото з сімейного архіву родини Гайових
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
