Хронічно дотаційному Пенсійному фонду України готують перезавантаження. При цьому одним із можливих варіантів стане його повна ліквідація. “Апостроф” розбирався, як зробити вітчизняну пенсійну систему більш ефективною.
Пенсійний фонд України є неефективним і потребує серйозної реформи. Про це з трибуни Верховної Ради заявив президент України Володимир Зеленський.
“Пенсійний фонд залишається величезною неефективною машиною, яка тільки на своє утримання просить 5 мільярдів гривень, тоді як більшість пенсіонерів отримує не більше 2 тисяч гривень”, – сказав Зеленський.
І дійсно, навести порядок з витратами – це завжди правильно, особливо, з огляду на те, що Пенсійний фонд України хронічно збитковий, і щорічно отримує дотації з держбюджету. Так, у 2020 році при загальному бюджеті Пенсійного фонду в 448,61 мільярди гривень його дефіцит становить 146,83 мільярда гривень, який буде покрито за рахунок коштів державного бюджету.
І, схоже, це – не єдине, що чекає багатостраждальний Пенсійний фонд.
За словами глави комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галини Третьякової, планується перезавантаження фонду: “Один із варіантів – ліквідація Пенсійного фонду та передача його функцій Мінфіну або Держказначейству”. Вона додала, що також можливе об’єднання Пенсійного фонду з фондами соціального страхування і безробіття в Національне страхове агентство.
Ризикований крок
Колишній заступник глави Пенсійного фонду України Віктор Колбун вкрай негативно оцінює перспективу ліквідації ПФ. “У цьому випадку мова йде про демонтаж системи соціального страхування в Україні, – заявив він у коментарі “Апострофу”. – Це невиправданий і дуже ризикований крок”.
За словами фахівця, Пенсійний фонд – це, перш за все, фахівці й технології, і далеко не факт, що вони будуть успішно вмонтовані в структури, яким передадуть функції Пенсійного фонду в разі його ліквідації. Більш того, якщо влада зважаться на такий крок, цілком можливо, що з часом доведеться відповідну структуру відновлювати.
Експерт також не виключив, що, якщо влада піде на те, щоб скасувати Пенсійний фонд, також буде скасовано єдиний соціальний внесок (ЄСВ), кошти від відрахування якого в основному і наповнюють ПФ (ідея скасування ЄСВ або його об’єднання з іншими податковими зборами в рамках планованої податкової реформи раніше також висловлювалася представниками влади, – “Апостроф”).
У свою чергу, президент інвестиційної групи “Універ” Тарас Козак не бачить нічого страшного в тому, що Пенсійний фонд може бути ліквідовано. За його словами, в Україні у низки структур дублюються функції з надання соціальної допомоги. “Якщо структура (Пенсійний фонд, – “Апостроф”) зникне, це не означає, що зникне інфраструктура, а люди перестануть отримувати пенсії. Вони будуть їх отримувати, як вони отримують й іншу допомогу, наприклад, субсидії”, – сказав він у розмові з виданням.
Тарас Козак не бачить нічого страшного в тому, що Пенсійний фонд може бути ліквідований
Всіх під одну гребінку
Однак скасування Пенсійного фонду може призвести до “зрівнялівки” в пенсійному забезпеченні громадян, умовно кажучи, на рівні прожиткового мінімуму, зазначає Віктор Колбун. І це навряд чи сподобається самим пенсіонерам, принаймні, багатьом з них.
Це навряд чи сподобається самим пенсіонерам
Насправді, щось подібне існує в Грузії, досвід якої Україна час від часу намагається переймати. У Грузії існує так звана пенсія за віком – її отримують жінки з 60 років, і чоловіки, яким виповнилося 65 років. Пенсія не залежить від стажу роботи, і становить з 1 січня 2020 року 220 ларі (трохи більше 70 доларів). Дещо більше платять громадянам старше 70 років, а також жителям високогірних районів (грузинський рельєф досить гористий). Грузинська пенсія – це якраз та сама “зрівнялівка”, і вона становить собою практично абсолютний прожитковий мінімум, на який, як зізнаються самі грузини, жити дуже складно, скоріше, можна тільки виживати. Крім того, багатьом пенсіонерам допомагають діти, якщо вони, звичайно, є, і якщо у них самих є достатні кошти.
Грузинську пенсію за віком можна порівняти з українською мінімальною пенсією, яка прив’язана до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. З січня 2020 року вона має становить 1769 гривень (за поточним курсом 72 долара).
Потрібно додати, що з 2019 року також у Грузії почала діяти і накопичувальна пенсійна система, яка все ніяк не запрацює в Україні. Грузинська накопичувальна система фінансується з трьох джерел – по 2% з місячної зарплати працівника на його персональний пенсійний рахунок відраховують сам працівник, його роботодавець, а також держава.
В Україні, як відомо, також хочуть ввести накопичувальну пенсію – так званий другий рівень пенсійного системи. Поки мова йде про законопроект, що перебуває на розгляді Верховної Ради, але до сесійної зали він ще не дійшов. Документ, зокрема, передбачає, що роботодавець повинен буде щомісяця відраховувати 2% від суми зарплати працівника, а сам працівник – 1%. При цьому ЄСВ на рівні 22% від зарплати, який платить роботодавець, збережеться (якщо інший закон його не скасує).
Аналогії з грузинською моделлю явно напрошуються, але говорити про те, що Україна піде саме таким шляхом, зараз не можна. Більш того, вітчизняні політики навряд чи зважаться на те, щоб перевести пенсіонерів на прожитковий мінімум, так як це може призвести до істотних електоральних втрат.
Пенсіонерка в Грузії
Пенсія в смартфоні
Однак ліквідація Пенсійного фонду – не єдиний варіант “перезавантаження” пенсійної системи України. Ще один сценарій – і про нього згадала Галина Третьякова – об’єднання Пенсійного фонду з іншими службами, які виконують функції з надання соціальної допомоги громадянам. І цей варіант отримує підтримку експертів.
“Якщо говорити не про ліквідацію, а про зміну фонду, з’єднання всіх функцій фондів соціального страхування, об’єднання їх в одній структурі, незалежно від того, як вона буде називатися, це вже буде зовсім інша справа. І тут все буде залежати від того, які функції така структура буде виконувати, і як це все буде організовано. Така оптимізація могла б бути навіть доцільною”, – говорить Віктор Колбун.
Тарас Козак покладає великі сподівання на цифровізацію процесів: “Сьогодні, коли багато речей можна робити через електронні послуги, навіщо утримувати величезний штат із бухгалтерією, нерухомість, автотранспорт у кожному райцентрі? Краще об’єднувати якомога більше напрямів в один функціонал надання соціальної допомоги громадянам”.
Тут знову доречно згадати законопроект про накопичувальну систему, оскільки він, крім іншого, передбачає створення додаткової структури пенсійного забезпечення – Пенсійне казначейство, через яке гроші повинні будуть направлятися на персональні банківські рахунки майбутніх пенсіонерів. Незрозуміло, як це в’яжеться з планами з об’єднання всіх відомств, які надають соціальні послуги, в єдину структуру. Або ж це Пенсійне казначейство (якщо воно, звичайно, буде створено) увійде до складу цього об’єднаного відомства?
Відповіді на це питання поки немає. Як немає його і на питання про подальшу долю Пенсійного фонду, та й, загалом, всієї пенсійної системи України.
