Максима Степанова, медика за освітою, готували в міністри охорони здоров’я ще в уряді Гончарука, коли міняли Супрун. Однак в останній момент призначили Зоряну Скалецьку – людину Радуцького.
Потім кандидатуру Степанова розглядали, коли звільняли Скалецьку. Однак призначили Іллю Ємця — того самого, який заявив журналістам, що від коронавірусу в Україні “помруть всі пенсіонери”.
Що ж відомо про головного претендента на пост міністра. Ми зібрали 5 фактів з його біографії.
1. Максим Степанов народився в сім’ї медиків. Сам — хірург за першою освітою, дружина — нефролог вищої категорії.
2. З грудня 2011 по 2016 — директор поліграфкомбінату “Україна”. Там Степанов “воював” із паспортною мафією, у результаті “Україна” почала друкувати перші у країні ID-карти, які, до речі, стали дешевшими за колишні.
3. З 2017 по 2019 — губернатор Одеської області. У пріоритеті були медицина, інфраструктура й освіта. Серед перемог Степанова на цій посаді в регіоні виділяють: запуск телемедицини — він зробив новий для України медичний пілот успішним кейсом; відкриття найбільшого у країні центру нефрології; створення “карти реперфузійних центрів” для сердечників по всій області; запуск дистанційного навчання для школярів із віддалених сіл; будівництво траси Одеса—Рені.
4. У 2019, під час виборчої кампанії, вступив у відкритий конфлікт із Петром Порошенком. Степанов не захотів роздавати по 1000 гривень з бюджету під вибори, за що його відсторонили.
5. Під час спалаху захворюваності на коронавірус уже колишній глава ОДА зайнявся волонтерством та став допомагати одеським лікарням. Закупив для медиків захисні костюми, апарат ШВЛ і 4000 респіраторів. Отже, за останні сім місяців у МОЗу змінилося три керівники. Максим Степанов — четвертий. Спадщину він отримав сумнівну — розвалену систему охорони здоров’я, розпал епідемії страшної хвороби й непідготовлених до неї медиків і лікарні. Погодитися на все це… як мінімум, сміливо.
