За багатовікову історію людство пережило немало нелегких часів: окрім війн, де гинули люди, на землю також приходили віруси та інфекції, які забрали багато людських життів.
За останні 100 років світ зазнав досить серйозної пандемії гриппу, людству загрожувала холерна пандемія, ВІЛ-інфекція, яка офіційно зареєстрована у всіх країнах світу.
Уперше коронавіруси виявлено 1965 році. На сьогоднішній день патогенетичні механізми розвитку коронавірусної інфекції вивчені недостатньо.
Журналісти сайту газети “Свідомий погляд” поцікавились у істориків, що саме вони говорять про коронавірусну інфекцію, які у них міркування з цього приводу, і навіщо він людству? Адже мудреці запевняють:
“Все, що трапляється з нами, має свій сенс та мету”.
Професор історії Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Євген Луняк:
“Коронавіруси – це сімейство вірусів, відомих ще з 1960-х років. Вже в 2002-2003 р. у Східній Азії був зафіксований спалах атипової пневмонії, який супроводжувався значною кількістю летальних випадків і був спричинений коронавірусною інфекцією. Тоді його вдалося локалізувати в далекосхідному регіоні. Але зараз, у зв’язку з глобалізацією й прискоренням мобільності людей, новий вірус з цього сімейства, відомий як COVID-19, почав активно ширитися світом.
Поширення цієї хвороби набуло ознак пандемії, тобто загальної епідемії для всього людства. Однак, варто згадати, що подібні пандемії траплялися й раніше. Досить часто згадують про так звану «іспанку», яка почала ширитися в світі з 1918 р. й забрала життя понад 50 млн осіб.
Історія знає доволі багато прикладів, коли інфекційні хвороби забирали життя великого числа людей. Це було під час поширення чуми в середині ХІV ст., коли загинула майже чверть людства, або знищували цілі народи, як це було в Америці в ХVІ ст., коли місцеве населення почало масово вимирати від хвороб, занесеними в Новий Світ європейськими колонізаторами, до яких ті вже мали стійкий імунітет.
Вочевидь, COVID-19 – це новий виклик, який постав перед людством, і треба бути готовим до протидії поширенню цієї інфекції та пошуку ефективних засобів її лікування”.
Поцікавились ми у професора, як його родина проводить час на карантині і що радить нашим читачам?
“Як і більшість українців, моя сім’я перебуває на карантині, обмеживши спілкування з іншими людьми. Намагаємося вживати корисну їжу, вітаміни, дбати про здоровий спосіб життя і гарний сон. Б”ільше уваги приділяємо вихованню й освіті дітей, яка майже повністю зараз перемістилася в домашню площину.
Читачам я раджу подумати про здорове харчування, гарний відпочинок, а також побачити плюси в цій ситуації. Можливо зараз у них з’явиться час для здійснення тих справ, які вони не могли реалізувати раніше: почитати гарну книгу, пограти з дітьми, подивитися цікавий фільм, тощо.
Всім бажаю міцного здоров’я і маю тверде переконання, що і цю біду ми переможемо. Головне не впадати у відчай і з оптимізмом дивитися на життя”, – позитивно налаштовує ніжинців Євген Луняк.
Підготувала Тіна Кошелевська
Фото з мережі
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram.
