У Ніжині, по вулиці Черняхівського, живе одинокий 84-річний пенсіонер. Роками дідусь Микола зносить зі смітників до свого подвір’я та до будинку різний мотлох. Чого тут тільки нема… Від побаченого стає, мяко кажучи, моторошно. Целофан, старі коври, пляшки, ганчіря, якісь кістки…
Сусіди говорять, що під цими страшними завалами зберігаються старезні, притягнуті звідкись авто, а в підвалі будинку дідусь тримає гусей…
Протиснутися вузенькою стежинкою між цими купами сміття не дають троє собак, які вишкірюють зуби з-під накиданого пенсіонером мотлоху…
Біля оселі стоїть сморід, і це ще не настало тепло… Сусіди беруться за голову і куди звертатися – не знають.
Не треба бути спеціалістом, щоб здогадатися, що найперше, чого потребує цей чоловік – це лікування. До речі, говорить дідусь Микола абсолютно адекватно, осмислено відповідає на запитання, розказує історію свого життя і йде на контакт з радістю. Соромиться тільки, що не поголився. “Оце я з вами говорю, а мені стидно, шо не побрився”, – каже дідусь. Тобто бути неголеним – соромно, а накопичувати вдома непотріб – розцінює як норму…
Живе один. Дружина померла багато років тому. З продуктами допомагає племінниця з Бахмача, яка навідується раз на тиждень.
“Для чого ви оце все стягуєте собі?”, – запитую. “А я цим хату топлю”, – пояснює дідусь Микола. А сусіди додають, що недавно викликали до діда пожежників, бо горів дах, а самі запасаються вогнегасниками…
Пенсіонер жаліється, що кілька років тому проникли до нього в хату злодії… Зв’язали, побили старенького. “Били дуже по голові, в груди, – показує дід Микола. – З тих пір серде в мене болить. Підіймати важкого не можу, хватає”. Каже, що й свідомість втрачає.
“Борщику б собі зварив, так не можу, слабую…”, – скаржиться дідусь.
Сусіди підтверджують, дійсно, було таке, що на старого напали, і поліція займалася цим випадком…
Однозначно, дідусеві потрібна допомога. І сусідам, які потерпають від сміттєвих кучугур. Щоб їх вивезти, мабуть, дня не вистачить.
Директор Ніжинського терцентру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Інеса Шаповалова говорить, що з цього приводу до їхнього закладу жодного разу не було звернення. Тож, відповідно, про те, як роками живе самотній пенсіонер, не знали.
“Це дійсно проблема, яка виросла не за один день. Це відбувалося на очах сусідів, працівників соцслужб, вуличкомів, поліції… Найперше – це людина, яка потребує допомоги!”, – відреагувала директор і уже сьогодні соціальні працівники терцентру мали відвідати старенького, оглянути, у що перетворилося його помешкання і двір, а вже в понеділок, зв слів директора, має відбутися нарада, на якій буде вирішуватись, яким чином зарадити пенсіонерові.
Хтозна, скільки б ще тривала ця сумна історія, якби не колективне звернення мешканців вулиць Черняхівського та Панфілова до працівників Муніципальної варти Ніжина.
Чекаємо на вирішення цього складного питання і триматимемо вас в курсі.
Більше інформації – згодом.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram