Здається лише вчора ніжинець Петро Іванов заявив про себе у світі боксу переконливою перемогою у Парижі. Однак відтоді минуло вже кілька років. Чемпіон з Ніжина встиг захистити свій перший пояс та без зайвого клопоту завоювати наступний. Що ще змінилося у спортивному житті молодого боксера, як проходить його день, та яку книгу ніні читає у бліц-інтерв’ю для mynizhyn.
— Петре, після перемоги у Парижі і здобуття титулу чемпіона світу серед юніорів за версією WBC тебе рідко можна побачити в Ніжині. Де нині живеш та тренуєшся?
— Нині мешкаю і тренуюся у Києві. Як не крути, тут більше перспектив для розвитку кар’єри. Стараюсь частіше приїздити до Ніжина, бо сумую за батьками, друзями, за рідним містом, де я виріс.
— Розкажи про свого тепірішнього тренера, свою промоутерську компанію.
— Працюю з відомим тренером Олександром Ліхтером. Свого часу він тренував багатьох українських спортсменів, яких знають у рідній країні та у світі — братів Кличків, Аліну Шатернікову (віце-призидент Ліги боксу), Костянтина Швеця та багатьох інших. Відносини с тренером у нас дуже гарні. Ми добре розуміємо один одного, а це головне в будь-якій справі.
Я боксую за німецьку проумотерську компанію Fashersportmanagment. Мені дуже приємно що іноземна компанія побачила мій потенціал. Упевнений, разом ми завоюємо титул чемпіона світу!
— Скільки професійних боїв ти вже провів? Які титули, звання маєш?
— Провів п’ятнадцять поєдинків, тринадцять з них виграв й дві нічиї. На даний момент я володар титулу WBC silver international ( WBC одна з найбільших і найпрестижніших міжнародних організацій професійного боксу. – Авт). Також екс-чемпіон світу серед молоді по версії WBC. Цей титул до 24 років. Я його захистив у Німеччині і залишив, щоб розіграли інші молоді боксери.
— Опиши свій звичайний день зараз.
— Нині тренуюся один раз у день для підтримки форми. Потрібен деякий час, щоби загоїлася рука після операції і тоді зможу приступити до серйозних тренувань. Була виробнича травма. Вільний час присвячую саморозвитку: вивчаю мови, читаю книжки. Cаме розпочав читати «Фінансиста» Теодора Драйзера.
— Як на твій погляд, коронавірус та карантин вплинули на світ боксу? Що саме змінилося?
— Карантин негативно впливає на бокс. Чимало турнірів відміняють, незважаючи на те скільки пророблено роботи, як спортсмена, так і його команди. Боксери боксують без глядачів, без підтримки, за відсутності публіки. Такий бокс не є повноцінним, на жаль. Проте доводиться пристосовуватися до нових реалій.
— Уже встиг познайомитися з боксерами на яких рівняєшся, чий стиль подобається?
— Кілька разів спілкувався з Олександром Усиком. Він дуже цікава і розумна людина. Дуже хочу познайомитися з Василем Ломаченком. Мені подобається він, як людина і як спортсмен. Також імпонує стиль боксу Сауля Альвареса, Еролла Спенса. Проте з ними поки не знайомий.
— Є боксери з якими хотів би зустрітися на рингу. Чому саме з ними?
— Зустрітись хотів би з Саулем Альваресом, бо він кращий у моїй ваговій категорії. Вважаю, щоби розвиватись, треба боксувати з кращими.
— До якого бою готуєшся нині? Це буде захист твого наявного поясу?
— Поки відновлююсь після операції на правій руці. Думаю, улітку вже точно знатиму дату наступного поєдинку. Скоріш за все, це буде бій за титул.
— У багатьох інтерв’ю ти говорив, що твоя мета – нарощувати позиції у професійному боксі. Чи не змінилася вона?
— Не змінилась. Хочу стати чемпіоном світу. Вкотре заявити про свою країну, своє рідне місто.
— Як відпочиваєш після тренувань. Які хобі маєш?
— Моє хобі і є бокс. Але чисто для фізичного і морального перезавантаження намагаюся поїхати відпочити в нове та цікаве місце. Туди, де ще не був.
Фото з мережі
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram.
