Продовжуємо знайомити вас з рубрикою «Хроніки. Ніжин: перший місяць війни».
Сьогоднішня наша, сьома розмова – з керівником КП «Виробниче управління комунального господарства» Володимиром Шпаком та його заступником Олександром Павлюком.
– Ранок 24 лютого для всіх нас розпочався раніше звичного і зі страшних подій… Чи працювало цього дня підприємство і як вдалося Вам, як керівництву, заспокоїти своїх працівників та налаштувати на робочий лад?
– День почався з тривожних подій. Війна. Чи очікували її ми, мирна нація? Звісно, як більшість, до останнього сподівалися, що повномасштабного наступу не буде, – говорить Володимир Андрійович.
– Але о п’ятій ранку зателефонував міський голова Олександр Кодола, і о 5:30 ми вже прибули на підприємство. Підло і жорстоко, з боку росії розпочався масовий ракетний обстріл об’єктів інфраструктури нашого міста. Ворог вдарив по командно-диспетчерському пункту, загинули люди… О 8.00 наш водій КРАНу Микола Хвостик виїхав на місце цієї страшної події розбирати завали… І пробув там два дні.
Цього ранку працівники нашого КП почали облаштовувати блокпости. Тонни піску, тисячі мішків, бетонні плити – ми віддали все, що зберігалося на подвір’ї підприємства. Блокпости, протитанкові рови, фортифікаційні споруди – працівники були задіяні 24/7. Працювали без вихідних, вдома майже не з’являлися, навіть ночували і я, і Олександр ось тут, в моєму кабінеті…
– Щира вдячність міському голові Олександру Кодолі, – додає Олександр Павлюк.
– Цілодобово він був з нами на зв’язку, якщо виникали питання (а їх було чимало) – не відмовляв ніколи, хоч це був ранок, чи пізня ніч. Так само не залишалися осторонь заступник міського голови Федір Вовченко та начальник управління ЖКГ та Будівництва Анатолій Кушніренко.
-Як вдавалося згуртувати колектив, щоб паніка і страх відступили, і люди не боялися виходити на роботу?
-Не секрет, у перші дні в колективі переважали панічні настрої. На роботу виходили не всі. Ми розуміли, що люди бояться, але ж місто потрібно було тримати у чистоті й підтримувати існуючий порядок, це теж важливо, – говорить Володимир Шпак. – Думаю, якби ніжинці споглядали завали сміття і відсутність двірника на своєму подвір’ї, це б викликало ще більші страхи. Тому ми і заспокоювали, і йшли назустріч – робили чергування, хто міг – той залишався на роботі позанормово… Наголошували на тому, що ми – один колектив, єдина країна, незламна нація! Працювали начальник економічного відділу, бухгалтер, секретар, працівники абонементського відділу…
“Керівник власним прикладом довів, що не варто боятися. Дивлячись на впевненість Володимира Андрійовича, потроху зникав страх і в інших…”, – згадує заступник.
“Велика подяка кожному нашому робітнику, який затиснув свій страх в кулак і виходив на роботу! Водії нашого сміттєвозу щодня сумлінно виконували свою роботу – над головою свистить, гуде, а вони працюють. Жодного дня у Ніжині не було такого, щоб залежувалося сміття у баках!
Яким би тривожним не був ранок, а наші двірники щоранку прибирали територію. Ми – не оркі, українцям притаманна любов до чистоти і порядку!
Вночі електромонтери відключали освітлення, а це доволі непросто, доводилося обрізати лінію електропередач.
Особливо нелегко, мабуть, було працівникам полігону, що на околиці міста. Що приховувати, було таке, що люди втікали звідти, ми їздили їх заспокоювати. А одного разу і самим довелося пережити напад на Прилуцькій, – говорить Володимир Андрійович. – Якраз на Прилуцькій розпочалася стрілянина, а ми вдвох закривали полігон. Було моторошно, але обоє ми були зі зброєю, то ж відсіч би дали, у разі чого…”.
Олександр Павлюк зазначає: “Завдячуючи вмілим діям нашого керівника Володимира Андрійовича, вдалося втримати і гідно вести господарську діяльність КП.
Підприємство з перших днів і дотепер постійно підтримує і допомогає нашим військовим. Чимало нашого транспорту ми передали захисникам, значну частину нами відремонтовано, багато разів військові зверталися до нас за запчастинами, ми допомогали, чим могли. 30 % підприємства було задіяно для допомоги військовим.
Також від КП “ВУКГ” чимало чоловіків мобілізовано до лав ЗСУ, велика шана їм за те, що нині вони мужньо боронять нашу країну!
Якщо говорити про день сьогоднішній, то ми готові постояти за себе, і місто не залишимо. На нашому підприємстві встановлено автономне водо та електропостачання, є запас топлива, так що ворогу нас не злякати!
Спілкувалася Валентина Пильник
Фото надане КП “ВУКГ”
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
