І знову наше маленьке село Галайбине огорнули чорні крила біди. Гірка звістка облетіла кожну оселю. На сорок першому році обірвалося життя нашого односельця Головкіна Андрія Олександровича. Трагічно, передчасно… А життя ще могло б посміхатися йому, радувати своїми барвами. Не склалося… Не була рівною і осяйною його життєва дорога. Не кожному дарує доля сильний характер, щоб гідно пройти її. Не зміг Андрій подолати ті життєві обставини, в яких опинився.
А був же він дуже обдарованим, талановитим, розумним хлопцем, з надзвичайно широким кругозором, високими інтелектуальними здібностями, любив книги, прагнув нових знань. Мав золоті руки.
Андрій був стриманим і доброзичливим, ніхто ніколи не чув від нього грубого слова. Як би там не було, а володів він вродженою внутрішньою культурою.
Народився Андрій Головкін 13 жовтня 1983 року в м. Путивль Сумської області. У 1991 році пішов до першого класу школи-гімназії в м. Шостка. У 1994 році разом з матір’ю переїхав до с.Галайбине (нині – Ніжинського району). Галайбинську школу закінчив у 1999 році з відзнакою та вступив до Сосницького ПТУ-31, здобув спеціальність «тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва».
З осені 2002 року проходив військову службу в ЗСУ. Звільнений у запас в 2004 році.
Деякий час жив і працював у Чернігові на підприємстві з виготовлення меблів. У 2014-2015 та 2017-2018р.р. виконував посадові обов’язки сезонного кочегара в Галайбинській ЗОШ І-ІІ ступенів.
Коли розпочалася повномасштабна російсько-українська війна, був призваний до лав Збройних Сил України. З 12 січня 2023 року виконував свій військовий обов’язок на фронті, мав військову спеціальність навідника.
Брав участь у бойових діях на Запорізькому напрямку, мав контузію.
Помер 04 травня 2024 року і похований 07.05.2024 року у рідному селі Галайбине.
Як і сотні тисяч наших співвітчизників, Андрій захищав рідну Україну від лютого ворога. Пам’ять про нього вічно житиме в наших серцях!
Джерело: Новини відділу ОКСМС
