Вороньки попрощалися із Захисником України Антоненком Олександром

Сьогодні жителі села Вороньки та всієї громади схилили голови перед пам’яттю свого земляка, воїна, захисника і справжнього Героя – Антоненка Олександра Івановича. У рідному селі, де він виріс, почав трудовий шлях і де завершив свій земний шлях, відбулося останнє прощання із людиною, яка віддала життя за незалежність України.

На прощання з Героєм прийшли всі: жителі села, побратими, представники поліції, працівники громади, рідні та колеги. Щоб вшанувати пам’ять загиблого, приїхав і командир штурмового полку “Сафарі” ОШБ «Лють», у складі якого воював Олександр. Його родині було передано Державний Прапор – символ вдячності за мужність і незламність Героя.

Прощання розпочалося в батьківському будинку , де Олександра любили й чекали. У храмі Покрови Пресвятої Богородиці за участі військового капелана та священників Православної церкви України відбулося відспівування. Траурний мітинг зібрав сотні людей, які прийшли віддати останню шану Герою. У прощальній промові заступник голови громади Валерій Мозговий назвав цей день чорним для всієї громади й закликав пам’ятати Олександра та всіх, хто бореться за Україну. Староста Сергій Шутий підкреслив, що ми завжди будемо вдячні героям, які віддають найдорожче за нашу свободу.

Олександр Антоненко був заступником командира взводу, справжнім професіоналом і людиною великого серця . Учитель, поліцейський, мужній воїн – він присвятив себе служінню людям. Захищав Україну від початку повномасштабного вторгнення на найгарячіших напрямках – під Кліщіївкою, Курдюмівкою, Торецьком, Покровськом. Його мужність була визнана нагородою Головнокомандувача ЗСУ “Срібний хрест”.

Вічна слава і світла пам’ять воїну . Його жертовний подвиг – це глибокий біль для всієї громади. Нехай Господь дасть сили його батькам, дружині, донечці й братові пережити цю втрату.