Сьогодні сережка у вусі — це модний аксесуар. Але ще кілька століть тому вона несла глибокий сенс, особливо для українських козаків. Це був не просто елемент прикраси, а особистий знак долі, воїнського статусу і навіть… оберіг від біди.
Трохи історії
Сережки у вухах чоловіків з’явилися не вчора. У Стародавньому Єгипті чи Римі їх носили… раби, щоби підкреслити свою залежність. Але вже згодом прикрасу перейняли воїни, моряки, пірати — і наші славні козаки.
На портретах козаків сережки зустрічаються досить часто. Їх виготовляли зі срібла у формі півмісяця — символ захисту та сили. Але дозволити собі носити сережку міг не кожен.
Що означала сережка у вусі козака?
У лівому вусі — козак був єдиним сином у матері.
У правому вусі — останній чоловік у роду.
У обох вухах — єдина дитина у сім’ї.
Такі чоловіки були під особливим захистом побратимів. У бою їх не відправляли в найгарячіші точки й намагались оберігати. Не тому, що слабкі — а тому, що незамінні.
Шаблю – в могилу, коня – за труною
Був ще один давній звичай. Якщо помирав останній козак роду, його шаблю ламали і клали в домовину. А за труною йшов кінь під сідлом — на згадку про бойовий шлях.
Срібло як… дезінфектор?
Цікаво, що сережка могла мати ще й практичну функцію. Турецькі хроніки згадують: козаки, набираючи воду з незнайомих джерел, опускали туди срібну сережку. Вважалося, що срібло знищує віруси — зокрема гепатит. Ось так – і символ, і антисептик одночасно.
А от кільця — тільки для жінок
Козаки не носили перснів. А ось жінки — так. І кожне кільце мало значення:
срібне на лівій — дівчина на виданні
на правій — засватана
бірюза — чекає коханого з війська
золоте на правій — заміжня
золоте на лівій — розлучена
два на лівій — вдова (друге — від чоловіка)
Символічна сережка — не мода, а пам’ять
Козак із сережкою — це історія. Це про честь, про рід, про біль утрат і братську підтримку. І навіть якщо сьогодні ці сенси вже стерлись, кожен з нас несе в собі шматочок цієї мудрості.
Пам’ятаймо своє коріння. Пишаймося своїми пращурами. І носімо сережки не для краси — а зі змістом.
Джерело: Ми українці
