15 травня стало особливим днем для Ніжинської гімназії №3 — днем пам’яті, болю та глибокої шани. У стінах рідної школи вшанували випускників, які більше ніколи не сядуть за парту, не пройдуть знайомими коридорами, не обіймуть близьких. Але залишаться тут назавжди — у пам’яті, в серцях, у стінах рідної alma mater.
На фасаді гімназії урочисто відкрили меморіальні дошки чотирьом Героям — Сергію Радченку, Михайлу Смірнову, Ярославу Каві та Олександру Кутузову. Це імена, які тепер навіки закарбовані не лише в камені, а й у свідомості кожного учня, кожного вчителя, кожного, хто пам’ятає і шанує.
Ці хлопці колись сиділи в цих класах, сперечалися за оцінки, сміялися на перервах, мріяли про майбутнє. Вони були частиною шкільного життя, але їхні дороги повели у вир війни. Жорстокий ворог обірвав їхнє життя, але не зміг знищити пам’ять про них. Вони стали символами мужності, відваги й самопожертви.
Меморіальні дошки — це не просто кам’яні плити. Це погляди, що щодня зустрічатимуть нові покоління гімназистів. Це нагадування, що свобода — не дар, а виборене право. І іноді — найвищою ціною. Вони будуть щодня промовляти до учнів без слів: «Пам’ятай, заради кого ти живеш під мирним небом».
Церемонія відкриття була пронизана щирими емоціями. Рідні Героїв тримали один одного за руки, ховаючи сльози болю й втрати. Учителі згадували своїх колишніх учнів — тих, хто залишив глибокий слід у шкільній родині. І водночас — це була мить гордості. Бо ці хлопці — частина історії школи, її болю, її сили.
Цей день — не лише про минуле. Він — про майбутнє. Про те, щоб кожен учень знав ціну миру, ціну свободи, і шанував тих, хто поклав за це життя. Герої не вмирають, поки про них пам’ятають. І Ніжинська гімназія №3 пам’ятає.
Схиляємо голови. Пам’ятаємо….
Марина АФОН
