Сьогодні Ніжинська громада зі сльозами на очах і невимовним болем у серці провела в останню земну путь свого Захисника — Романа Шостака. Після довгих місяців пошуку, надії та віри Герой повернувся додому… на щиті.
17 місяців і 22 дні рідні жили надією на диво. Вірили, чекали, молилися. Та, на жаль, ця історія очікування завершилася трагічною звісткою — Захисник повернувся до рідного міста, за яке боровся, віддавши найцінніше — власне життя.
Роман народився у Ніжині в родині військовослужбовця. Початкову освіту здобував у середній школі №7. Через службу батька родині доводилося неодноразово переїжджати до різних місць, але Ніжин завжди залишався для нього рідним містом.
У 2002 році Роман закінчив Вище професійне училище №15 у Чернігові. Працював, будував своє життя, виховував дітей. Та коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії в Україну, він без вагань став на захист Батьківщини.
З перших днів війни Роман добровільно долучився до лав територіальної оборони Ніжина. А вже 16 травня 2022 року продовжив службу у складі Національної гвардії України, де мужньо виконував бойові завдання на фронті.
22 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання на Луганському напрямку Захисник зник безвісти. Понад рік його родина жила між надією і болем невідомості. Кожен день був очікуванням, кожен дзвінок — шансом почути омріяну новину.
Та доля розпорядилася інакше.
Сьогодні Ніжин схилив голови у скорботі, проводжаючи свого Героя в останню путь. Живий коридор із небайдужих мешканців громади став символом вдячності, поваги та глибокої шани до воїна, який віддав життя за Україну.
У Романа залишилися батьки та двоє синів — Артур і Філіп. Для них він назавжди залишиться люблячим сином і батьком, для друзів — надійним товаришем, а для громади — Героєм, який став на захист рідної землі у найважчий для країни час.
Світла пам’ять про Романа Шостака назавжди житиме у серцях рідних, друзів, побратимів і всіх, хто знав та шанував Захисника.
Вічна пам’ять і слава Герою.
Марина Афон
