Жіночій волейбольній команді Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя немає ще й двох років, але вона впевнено рухається вперед. За кожним успішним виступом криється виснажлива праця гравчинь та тренера Олександра Руденка. З моменту заснування команду волейболісток активно підтримують ректор НДУ Олександр Самойленко та голова профкому студентів Сергій Іванюк.
Кому належить ідея створення команди? Чи швидко тренер знайшов з дівчатами спільну мову? Про це, а також про плани і перспективи ми вирішили дізнатись у тренера Олександра Руденка.
Майже два роки тому Олександр на запрошення ректора прийшов працювати в Ніжинський університет. На заняттях розгледів чотирьох здібних дівчат. Виникла ідея створити жіночу волейбольну команду. Запропонував зібратися. На перше тренування прийшло 18 дівчат – спрацювало “сарафанне радіо”. Процес відбору в команду відбувався поступово.
“Коли розпочалися тренування, я побачив, що професійних спортсменок серед дівчат – одиниці. Через три-чотири місяці занять відбувся відбір до збірної НДУ з волейболу (нині у постійному складі 14 гравчинь). Цілий рік я викладав дівчатам ази гри – так би мовити, від А до Я. Старалися всі”, – пригадує О. Руденко.
В лютому минулого року команда волейболісток НДУ взяла участь у трьох турнірах міського рівня, де змагалися команди територіальних громад за програмою ГО “ФВСТ Колос”. В двох з них отримали поразку. Так, було прикро, але тренування не зупинили. Тим паче, команда на той час стала згуртованою, дружною, тренер знайшов підхід до кожної учасниці.
Раптом Сергій Іванюк зробив несподівану пропозицію: “Давайте суттєво збільшимо навантаження і спробуємо виступити на чемпіонаті області!”. Так би мовити, з розбігу – у вищу лігу серед жінок!
Почалася посилена підготовка до змагань. Результат не забарився: на чемпіонаті Чернігівської області команда НДУ з волейболу здобула ПЕРШУ перемогу. Далі було кілька перемог і поразок. Таким чином ніжинські гравчині потрапили в четвірку кращих з восьми команд. З’явився неабиякий стимул до подальшого руху вперед. У наступних п’яти турнірах міського рівня спортсменки НДУ здобули п’ять перших місць. Погодьтеся, це ж показник!
У квітні 2025 року в місті Берегове (Закарпаття) команда Ніжинської територіальної громади, яку представляла збірна Ніжинського державного університету, взяла участь у Чемпіонаті України ГО “ФВСТ Колос” з волейболу серед територіальних громад. На змагання прибули спортсмени з різних куточків України: Одеси, Полтави, Рівного, Луцька, Житомира. Загалом 13 команд.
“Нам було нелегко, але ми отримали велике задоволення, граючи з професіоналами. Тут зібралися команди дуже високого рівня – призери та переможці чемпіонату України. Щодня проходили ігри. Наша команда посіла восьме місце з 13. І це доволі успішний результат. А найголовніше – ми отримали безцінний досвід. Для нас як для молодої команди це дуже важливо”, – наголошує Олександр Руденко.
Дана поїздка стала можливою завдяки фінансовій підтримці директора фармацевтичної фірми “ЛАКС” Валентина Андрійця, директора компанії “Оксамит Смаку” Олександра Стрілка, директора ТОВ “Ніжинський хлібобулочний комбінат” Сергія Кота.
Незабаром у дівчат ще одне змагання, у Бобровиці, а далі – літній сезон: підтримуватимуть спортивну форму на відкритих волейбольних майданчиках. Не можемо не поцікавитися в тренера, чи швидко знайшов спільну мову з дівчатами, бо у кожної свій характер та амбіції.
“Звичайно, суперечки були, є і будуть, адже це спорт. До того ж, команда дівчача, і цим багато сказано. Якщо траплялися якісь непорозуміння, то з кожною я говорив індивідуально. Спільну мову ми знайшли доволі швидко. Після першої перемоги команда “виросла”… Я зрозумів, що мені потрібно бути не просто тренером, а мотиватором, наставником, щоб вони хотіли зі мною говорити, ділитися думками, радитися, довіряти.
Переломний момент у наших відносинах стався у 2023 році, коли я запросив дівчат на чемпіонат району, де грав за команду рідної Лосинівки. Змагання проходили в спорткомплексі “Зірка” на Гуньках. Участь в турнірі тоді взяли вісім команд, ми стали переможцями. Дівчата на власні очі побачили: їхній тренер “задніх не пасе”, – усміхається Олександр. – З того часу між нами з’явилося ще більше поваги. Зараз з впевненістю можу сказати: МИ – КОМАНДА!
Час від часу влаштовуємо перезавантаження на природі, після турнірів організовуємо чаювання, де обговорюємо робочі моменти. Невимушена атмосфера допомагає краще зрозуміти і почути один одного”, – пояснює Олександр Руденко.
Тренуються волейболістки двічі на тиждень. Плюс підготовка і ще одне додаткове тренування на вихідних всією збірною. Постійно проводять товариські зустрічі – грали з командами з Прилук, Гончарівського, Ріпок, Коропа, Лосинівки, їздили до Чернігова.
Разом з командою “росте” і молодий тренер. Олександр Руденко має дві вищі освіти: навчався на факультеті іноземних мов в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя та “Фізкультурі та спорті” в Національному університеті “Чернігівський колегіум” імені Т.Г. Шевченка. Кандидат у майстри спорту з волейболу і футболу. Наразі, крім тренерської роботи в НДУ, викладає фізкультуру у Ніжинських обласному педагогічному та міському ліцеях. Загалом його заняття відвідують до 100 дітей. Переважна більшість – дівчата. А з ними, зі слів тренера, працювати значно важче, ніж з хлопцями.
Ну, і насамкінець, про плани і перспективи жіночої волейбольної команди НДУ.
“Як і в кожного тренера, в мене амбітні плани: хотілося б потрапити з дівчатами на чемпіонат України. Намагатимемося працювати в цьому напрямку. Також хотілося б, щоб у Ніжині зростав інтерес до волейболу. Зараз в університеті лише одна волейбольна команда. Конкуренція з’явиться тоді, коли їх буде більше. Охочих займатися цим видом спорта чимало.
Наша команда щиро вдячна ректору Олександру Самойленку та Сергію Іванюку за постійну підтримку і за те, що вони змушують нас не тільки “тримати планку”, а й постійно її підвищувати. Ніжинський університет не повинен втрачати своє “обличчя”. Ми зі свого боку робимо для цього все можливе”, – підкреслює тренер Олександр Руденко.
Успіхів вам, молоді та амбітні!
Вероніка Грицова
Фото надано Олександром Руденком
