Щороку з настанням холодів Ніжин і прилеглі громади стикаються з проблемою, яку намагаються не помічати. Йдеться про людей без постійного місця проживання. Узимку ця тема завжди болюча, але цього року вона набула особливої гостроти: морози вночі опускалися нижче 20 градусів, створюючи реальну загрозу життю.
Безхатченки не мають змоги зігрітися, знайти безпечний нічліг чи елементарні умови для виживання. У пошуках тепла вони змушені перебувати там, де є хоч якийсь захист від холоду: у під’їздах, підвалах, закинутих будівлях, теплотрасах, а часто — в укриттях цивільного захисту.
Показовий і тривожний випадок неодноразово фіксували на трасі Київ–Бачівськ–Глухів, поблизу автобусної зупинки Вертіївка. Місцеві мешканці та водії помічали безхатченка, який лежав на лавці на самій зупинці й буквально помирав від холоду. Небайдужі люди викликали швидку допомогу, чоловіка доправляли до Ніжинської міської лікарні. Проте, за словами очевидців, він неодноразово тікав із медзакладу та знову повертався на ту ж зупинку — у мороз, без теплого одягу й будь-якого догляду.
Цей випадок яскраво демонструє, що проблема значно глибша, ніж здається на перший погляд. Медична допомога надається, але системного соціального супроводу немає.
Водночас у самому Ніжині дедалі більше скарг надходить від мешканців багатоквартирних будинків, про це наголосив директор КП СЕЗ Владислав Корман. Під час повітряних тривог люди не можуть нормально перебувати в укриттях, адже там уже проживають безхатченки. Антисанітарія, різкий запах, захаращені приміщення, а інколи й неадекватна поведінка створюють небезпеку та сильний психологічний дискомфорт. У результаті укриття, призначені для захисту під час війни, стають місцем конфлікту та страху.
Місто опиняється між двома реальностями. З одного боку — люди, які виживають у нелюдських умовах і рятуються від смерті на морозі. З іншого — мешканці, які мають право на безпечні, чисті й доступні укриття під час повітряних тривог.
Чому ж ситуація роками не змінюється? Мешканці ставлять логічне запитання: чому влада не реагує системно? У Ніжині та районі фактично відсутні спеціалізовані притулки, нічліжки чи пункти обігріву з постійним соціальним супроводом. Немає служб, які б працювали саме з цією категорією людей — допомагали з лікуванням, документами, реабілітацією, а головне — контролювали ситуацію, щоб вона не загрожувала іншим.
Безхатченки — це люди, які часто не контролюють свої дії через хвороби, психологічні розлади чи залежності. Ігнорувати цю проблему означає наражати на небезпеку як їх самих, так і все місто.
Зима не чекатиме рішень, а морози не зважають на байдужість. Питання безхатченків — це не лише соціальна тема, а питання безпеки, гуманності та відповідальності. Воно потребує негайних комплексних рішень за участі влади, соціальних служб, медиків і громадських організацій. Бо мовчання й бездіяльність у цій ситуації можуть коштувати людських життів.
Марина Афон
