Чорна звістка сколихнула Ніжинщину…
Нестерпний біль і гіркий смуток огорнули рідних, друзів, земляків — Україна втратила ще одного свого вірного сина.
16 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання загинув Олександр Анатолійович Крикун, 10 лютого 1977 року народження, житель села Вертіївка.
Олександр навчався у Вертіївській загальноосвітній школі, яку закінчив у 1994 році. Згодом здобув вищу освіту в Ніжинському державному університет імені Миколи Гоголя за спеціальністю історія та правознавство. Працював майстром виробничого навчання у ПТУ №33 села Мрин, пізніше — оператором АГНКС «Форсаж-газ».
У серпні 2025 року Олександра було мобілізовано до лав Збройні Сили України. За час служби він проявив себе як відповідальний, енергійний і відданий воїн. Побратими згадують його як мужнього Захисника, людину честі та слова. Він залишався вірним присязі й українському народові до останнього подиху.
25 лютого 2026 року Ніжин та громада провели Героя в останню путь. Прощання відбулося у Церкві Всіх Святих у Ніжині. Люди ставали на коліна, схиляли голови, тримаючи в руках квіти та державні прапори. Сльози не стримував ніхто — біль втрати відчувався у кожному серці.
Траурна процесія рушила через площу імені Франка до рідного села Вертіївка. Живим коридором пошани земляки зустрічали свого Захисника на вулицях Миру, Героїв Крут, Урожайній, Шевченка. Тиша, перервана лише молитвою й плачем, огортала село. Це була мить єдності, скорботи й безмежної вдячності.
Олександр Крикун назавжди залишиться у спогадах як добрий син, люблячий рідним, надійний друг і мужній Захисник України. Його життя стало прикладом служіння та самопожертви заради свободи і майбутнього нашої держави.
Щирі співчуття родині та близьким.
Розділяємо ваш біль.
Вічна пам’ять і слава Герою.
Марина АФОН
