Для тих, хто не знає – пояснюємо: це одна із назв болотяного коловодника, який і для Чернігівщини зокрема, і для України в цілому є пролітним птахом, тобто через територію нашої держави він мігрує з місць зимування (Африка, Індія, Південно-Східна Азія, трапляється також у Австралії) до місць гніздування (тундра, лісотундра, іноді – лісова зона від гірської Шотландії, Північна Європа, Азія аж до Командорських та Алеутських островів) і навпаки.
Хоча за даними орнітологів інколи все ж він може гніздитись на території нашої держави біля боліт та невеликих водойм і помічений був «за цією справою» на Правобережному Поліссі. Чого має ще одну таку незвичайну назву – «фіфі»? Бо «фанати» його співу чують саме ці звуки, тому й отримав ще й такий «нікнейм». Під час весняного перельоту коловодники болотяні перепочивають на берегах водойм, вкритих трав’янистою рослинністю. Основа їх раціону – водяні та прибережні личинки водяних жуків, іноді – ракоподібні. Перелітають, зазвичай, зграйками до 20 особин.
Часто навесні цих птахів можна спостерігати «у компанії» з чайками, коловодниками звичайними, грициками та іншими птахами на широких відкритих луках у місцях, де застоюється тала вода і є відповідна рослинність. Проте для гніздування болотяний коловодник обирає більш спокійні місця без близького сусідства з іншими птахами. Ще цікавий тим, що у теплу пору року колір його оперення дещо відрізняється від його «зимового вбрання»: білуваті плямки на темно-бурому тулубі у холодну пору року темнішають, у кольорі оперення шиї також плямки стають більш розмитими, не такими чіткими, як у теплу пору року.
На Чернігівщині занесений до списку регіонально рідкісних хребетних тварин.
Джерело: Чернігівщина туристична запрошує