До волонтерських осередків Височанської та Борзнянської громади завітав представник Благодійної Організації Міжнародного Фонду «Допомагай Легко» Олексій Войтенко, щоб підтримати волонтерів і відзначити їхню невтомну працю.
Разом із волонтеркою та організаторкою волонтерських осередків Іриною Мисник він відвідав Галайбинські, Новомлинські, Забілівські волонтерські осередки «Незабудки» та Носелівський волонтерський осередок «Справа серця».
Під час зустрічей учасникам волонтерського руху вручили подяки за їхню невтомну працю, активну громадянську позицію та вагомий внесок у підтримку наших захисників. Керівниць осередків – Людмилу Курінську, Катерину Чечель, Валентину Гладишко, Антоніну Микитенко, Віру Дереповку, Світлану Грищенко та Тамару Максименко – нагородили Хрестом громадських заслуг «Героям без зброї» на знак визнання їхньої організаторської роботи, відданості справі та щоденної турботи про українських воїнів.
Особливо зворушливою частиною зустрічей стало вручення орденів «МАТИ ГЕРОЯ» матерям загиблих Захисників України – Олені Миколаєнко, Ганні Мачачі, Ганні Складаній та Людмилі Яременко, а також Тетяні Пилипенко – дружині загиблого Захисника. Усі вони є учасницями волонтерських осередків і продовжують робити свій внесок у підтримку українських Захисників. Окрему відзнаку отримала Любов Джугова – мама військовослужбовця, який перебував у полоні майже чотири роки, яка також є учасницею волонтерського осередку.
Особливо символічно, що Олексій Войтенко сам родом із села Адамівка Борзнянської громади. Його зв’язок із рідним краєм не обмежується спогадами – він втілюється в конкретних добрих справах. Його мама їздить з Адамівки до Кинашівки, щоб долучатися до волонтерської роботи, допомагати нашим захисникам і робити свій внесок у наближення Перемоги. Сам Олексій також підтримує волонтерські осередки, надає фінансову допомогу та сприяє тому, щоб важлива справа підтримки українських воїнів тривала.
Приємною та несподіваною стала зустріч Олексія зі своєю першою вчителькою, Валентиною Устименко, яка також є активною учасницею волонтерського руху. Валентина Устименко живе в Носелівці. А колись працювала в школі села Прачі, де навчався Олексій ( наразі Борзнянської громади).
Учителька, яка колись допомагала своєму учневі робити перші кроки у світ знань, сьогодні разом із ним та тисячами інших українців працює заради майбутнього нашої держави. Це ще одне підтвердження того, що справжні людські цінності, закладені з дитинства, залишаються з нами на все життя. Добро, людяність, відповідальність і любов до рідної землі передаються від покоління до покоління та знаходять своє продовження у вчинках.
Усі ці волонтерські осередки працюють із перших днів повномасштабної війни, невтомно допомагаючи нашим Захисникам і Захисницям. Їхня діяльність не обмежується плетінням маскувальних сіток, виготовленням кікімор і маскувальних костюмів. Волонтери також роблять окопні свічки, в’яжуть, шиють, готують домашні страви, печуть смаколики та збирають усе необхідне для військових.
Кожен осередок намагається виконати кожне прохання наших захисників, адже добре розуміє, наскільки важливою є підтримка тих, хто щодня ризикує власним життям заради України. За кожною виготовленою річчю, кожною переданою посилкою та кожним смаколиком стоять людські руки, щирі серця, безсонні ночі й величезне бажання допомогти.
Це люди, які не чекають слушної нагоди, а просто роблять усе, що можуть, заради наших воїнів. Вони вкладають у свою роботу не лише час і сили, а й частинку душі, зігріваючи захисників турботою та нагадуючи їм, що вдома на них чекають, про них пам’ятають і їх підтримують. І доки є такі люди, готові віддавати тепло своїх сердець заради інших, доти живе наша спільна віра в Перемогу.
Марина Ігнатенко
