Чому одні люди можуть їсти піцу, солодощі та інші калорійні продукти й залишатися стрункими, а інші швидко набирають зайві кілограми? Виявляється, справа не лише в харчуванні та фізичній активності – важливу роль може відігравати й генетика.
Дослідники проаналізували генетичні дані та медичні записи понад мільйона людей і виявили 59 генів, пов’язаних із регуляцією маси тіла, обміном речовин і накопиченням жиру.
Особливу увагу науковців привернув ген FNIP1, рідкісні варіанти якого можуть впливати на те, як організм переробляє енергію. У людей зі зниженою функцією цього гена спостерігали нижчу масу тіла, менший відсоток жиру, а також нижчі показники глюкози та ліпідів у крові.
Щоб краще зрозуміти механізм його дії, вчені провели експерименти на клітинах печінки людини та мишах. У тварин зі зміненим метаболічним шляхом спостерігали менше накопичення жиру навіть за раціону з високим вмістом цукру та жирів. Водночас такі результати ще не означають, що аналогічний ефект можна отримати в людей за будь-яких умов.
На думку дослідників, вивчення FNIP1 може допомогти в майбутньому розробити нові методи лікування ожиріння та пов’язаних із ним захворювань, зокрема діабету й порушень обміну речовин.
Втім, генетика – лише одна зі складових регуляції ваги. На неї також впливають харчові звички, фізична активність, сон та інші чинники. Тож здатність залишатися струнким попри любов до солодкого не означає, що надмірне споживання калорій не має наслідків для здоров’я.
Нове відкриття дає науковцям важливу підказку: краще розуміння генів, які керують обміном речовин, може наблизити медицину до ефективніших і точніших способів боротьби з ожирінням.
Джерело: Дивогляд
