У липні 2022 року Аппазу Куртамету було лише 20 років. Тоді російські окупаційні сили незаконно затримали його на півдні України. Сьогодні Аппазу 23, і він досі перебуває за ґратами в російській колонії.
Аппаз народився в селищі Новоолексіївка Херсонської області. До повномасштабного вторгнення росії він жив у Києві, працював в ІТ-сфері, займався волонтерством і активно підтримував кримськотатарську спільноту.
Близько року Аппаз мешкав в Одесі, де викладав кримськотатарську мову в Кримськотатарському культурному центрі. Для нього мова була не просто навчальною дисципліною, а способом зберегти культуру, яку росія десятиліттями намагається знищити.
Після початку повномасштабної війни Аппаз разом із матір’ю Айше Куртамет переїхав до Львова, рятуючись від бойових дій. У травні 2022 року мати виїхала до Туреччини, щоб допомогти старшій доньці перед пологами.
У липні 2022 року Аппаз повідомив матері, що хоче ненадовго поїхати до родинного дому в Новоолексіївці.
«Дорога була спокійна, у селищі нічого не викликало тривоги. А потім зв’язок із сином раптово обірвався», — згадує Айше Куртамет.
Лише через три місяці, у жовтні 2022 року, Аппаз зміг передати матері, що перебуває в СІЗО Сімферополя. Згодом стало відомо: його насильно вивезли з Генічеська до окупованого Криму, грубо порушивши норми міжнародного права.
Російська окупаційна влада висунула Аппазу обвинувачення за ч. 1 ст. 208 КК рф — «фінансування незаконного збройного формування». Підставою стала нібито передача 500 гривень знайомому, якого росія пов’язує з кримськотатарським добровольчим батальйоном імені Номана Челебіджихана.
Мати хлопця переконана: справа була сфабрикована з іншою метою.
«Його хотіли змусити співпрацювати з ФСБ. Аппаз відмовився», — говорить Айше Куртамет.
20 квітня 2023 року так званий Київський районний суд Сімферополя засудив Аппаза до 7 років колонії суворого режиму, з відбуванням першого року у в’язниці.
У жовтні 2024 року репресії торкнулися всієї родини: незаконно створений «Генічеський районний суд» засудив батька Аппаза, 58-річного Халіла Куртамета, до 8 років ув’язнення — за нібито участь у тому ж батальйоні.
Батько і син опинилися за ґратами. Одна родина — зламана репресивною системою.
Айше Куртамет не припиняє боротьби за сина. Вона зверталася до ООН, президентів України й Туреччини, брала участь у міжнародних акціях і виходила на протести біля Європарламенту в Брюсселі з портретом Аппаза в руках.
«Мій син — не злочинець. Він просто хотів зберегти нашу культуру», — каже вона.
Айше також наголошує: багато кримських татар у Європі бояться говорити відкрито через ризик репресій проти родичів, які залишилися в окупованому Криму.
Нині Аппаз Куртамет утримується в Себезькій колонії Псковської області рф.
росія карає не за злочини, а за ідентичність.
Поки ім’я Аппаза звучить — він не сам.
Джерело: Ми українці
