Друзі, після дописів про курні хати я бачу багато коментарів:
«Та як там можна було жити? Там же дим, сажа, темнота!».
Логічне питання. Але є один момент, який часто випускають з уваги. Курна хата — це складна, продумана століттями система життя, до якої наші предки були ідеально пристосовані.
Давайте розберемо, як це працювало з погляду фізики та гігієни.
Природна дезінфекція повітря
У курній хаті дим був присутній, але він мав своє чітко визначене місце. Існувала так звана «межа диму» (приблизно на рівні верхніх одвірків). Дим збирався під стелею і виходив через спеціальні отвори — волокові вікна або димник.
Люди жили нижче цієї межі, у зоні чистого повітря. А сам дим, що стояв угорі, працював як потужний антисептик. Він містить речовини, які консервують деревину і знезаражують простір.
Тому в такій хаті:
— Дерево ставало міцним, як залізо (шашіль його боявся).
— Патогенні бактерії та грибки гинули.
— Паразити (клопи чи блохи) просто зникали.
Сажа як природний фільтр
Стіни та стеля в курній хаті були чорними від сажі. Але мало хто знає, що сажа — це вуглець, чудовий абсорбент (як сучасне активоване вугілля). Ці «чорні стіни» вбирали в себе неприємні запахи та шкідливі випари. Хата постійно самоочищувалася.
Сухий клімат проти хвороб
Це, мабуть, головний секрет здоров’я. Відкритий вогонь і постійний рух теплого повітря висушували приміщення ідеально. У курній хаті панувало сухе тепло.
Коли селяни почали переходити на «чисті» хати з димарями, лікарі того часу фіксували різкий спалах сухот (туберкульозу) та ревматизму. Чому? Бо в нових хатах закривали вікна, щоб берегти тепло, і там миттєво збиралася волога, сирість і пліснява. А курна хата цю вологу виганяла щодня.
Стабільний імунітет та вентиляція
Курна піч топилася регулярно, підтримуючи стабільні умови. Організм звикав до цього режиму.
До того ж, щоб випустити дим, хату провітрювали — відчиняли двері або волокові вікна. Повітря постійно оновлювалося. Хата «дихала».
Спосіб життя
Люди багато часу проводили на повітрі, у русі, фізично працювали. Хата слугувала місцем для ночівлі та відпочинку в теплі. Такий режим загартовував.
Звісно, курна хата мала свої суворі особливості — очі могли сльозитися, а одяг пахнув димом. Але з точки зору виживання в тих умовах — це була геніальна інженерна споруда.
Саме тому багато старших людей казали:
«У курній хаті важко жити, але хвороби до неї так не липнуть».
Це досвід поколінь, який працював.
З мережі
