У достатньо великому мікрорайоні Космонавтів міста Ніжина, де проживає близько двох тисяч мешканців, нині немає жодної аптеки. Найближча — в районі міської лікарні. Точніше, найближчі, адже саме там їх — тьма-тьмуща. Усі зосередилися в одному місці, поряд із поліклінікою та лікарнею, бо так вигідніше з комерційної точки зору. Лише на невеликій ділянці я нарахувала сім аптек.
Водночас жителі мікрорайону Космонавтів — серед яких чимало людей поважного віку, родин із дітьми, хронічно хворих — змушені долати значну відстань, аби придбати найнеобхідніші ліки. Особливо це відчутно в негоду, у темну пору доби або за поганого самопочуття.
Ще декілька років тому в мікрорайоні працювала аптека, і навіть не одна. Та проіснували вони недовго й зникли. Чому? Невигідно? Низька купівельна спроможність? Висока орендна плата? Відсутність підтримки з боку місцевої влади? Відповідей офіційно ніхто не дає.
При цьому в житловому районі функціонує сімейна амбулаторія № 7. Логічно виникає запитання: чому б не відкрити при ній хоча б аптечний кіоск або пункт відпуску ліків першої необхідності? Така практика давно існує в інших громадах і значно полегшує життя людям.
Складається враження, що аптечний бізнес у місті працює не за принципом доступності для населення, а виключно там, де максимальний прибуток. А що ж тоді робити мешканцям спальних мікрорайонів?
Питання відкрите. І воно потребує не лише громадського обговорення, а й конкретних рішень — з боку влади, медичних установ і підприємців. Бо доступ до ліків — це не розкіш, а базова потреба.
Олена КРЕСАН
