27 червня 1663 року на околиці Ніжина відбулася козацька рада, що увійшла в історію як «Чорна рада» через участь у ній не лише козаків, а й міщан та селян («черні»).
Про це пише історик Володимир Лук’янюк в статті на проєкті «Цей день в історії».
На раді гетьманом Лівобережної України обрали Івана Брюховецького, якого підтримував московський уряд. Його суперники, наказний гетьман Яким Сомко та ніжинський полковник Василь Золотаренко, незабаром були заарештовані за звинуваченнями у зв’язках із польською шляхтою і страчені 28 вересня 1663 року разом із кількома іншими полковниками.
У 1660 році козацько-московські війська зазнали поразки під Чудновим від польсько-татарської армії, після чого Юрій Хмельницький перейшов на бік Речі Посполитої. Це викликало спротив на Лівобережжі, де Яким Сомко за підтримки Москви був проголошений наказним гетьманом. У 1662 році Юрій зрікся влади, що стало початком громадянської війни. На Правобережжі гетьманом став Павло Тетеря, а Виговський підтримав антипольське повстання.
На Чорній раді 1663 року Брюховецький, завдяки популістським гаслам і підтримці московського війська, здобув гетьманську булаву. У 1664 році за оборону Глухова та перемогу в Пироговській битві він отримав від Москви боярський титул і одружився з княжною Дарією Ісканською.
Проте після Андрусівського перемир’я 1667 року, яке поділило Гетьманщину між Польщею та Московією, Брюховецький підтримав правобережного гетьмана Петра Дорошенка і вигнав московські війська з Лівобережжя. Відмовившись зректися булави на користь об’єднання України, він присягнув Туреччині, що втратило підтримку козаків. 17 червня 1668 року під час битви біля Опішні його схопили власні козаки, передали Дорошенкові, який наказав стратити Брюховецького.
Поховали гетьмана з почестями в Богоявленській церкві в Гадячі, яку він сам збудував.
Джерело: Район. Історія
