17 липня відбулася пресконференція перед довгоочікуваним боєм між українцем Олександром Усиком та британцем Даніелем Дюбуа за звання абсолютного чемпіона світу у надважкій вазі. Проте увагу багатьох привернув не лише спортивний бій — а й образ Усика.
На зустріч із пресою боксер прийшов у чорній традиційній шапці, яку в народі називають “гетьманка”, або ж “кучма”, “шлик”, “колпак”, “шапка-макгерка”. Цей головний убір має глибоке історичне коріння та асоціюється з козацькою старшиною, гетьманами й діячами Української Народної Республіки.
Шапка, яку обрав Усик, — не випадковий аксесуар. Вона є частиною українського історичного козацького костюма, а її поява на публічному заході — чітке культурне послання. Боксер вже не вперше звертається до козацьких образів, використовуючи символіку, яка поєднує українські, кримськотатарські та візантійські елементи.
Гетьманська шапка — це більше, ніж елемент вбрання. Це символ влади, честі та національної гідності. В традиційному вигляді вона виготовлялася з чорного оксамиту, мала золочений або посріблений верх, облямовувалася хутром — лисичим, бобровим чи іншим. Декоративні пера, що прикрашали шапку спереду, символізували високий статус власника. Іноді шапки мали видовжений верх — “шлик”, який звужувався донизу і звисав, надаючи образу динаміки. Такий головний убір був невіддільною частиною костюма гетьманів, козацьких полковників і старшини. Український письменник Володимир Малик у своєму романі описує козацького героя так:
“Боброва шапка-гетьманка з самоцвітом та двома павичевими пір’їнами над чолом, при боці — дорога шабля, за поясом — булава…”
У різних регіонах України форма й висота шапки могли змінюватися. На Півдні шапки робили вищими, на Волині та Поділлі — вузькими, витягнутими догори. У Карпатах поширеними були шапки з хутряними бортиками, а влітку чоловіки носили брилі з соломи чи капелюхи з повсті.
У кожному регіоні — своя особливість, але одне залишалося незмінним: чоловік рідко з’являвся на вулиці без головного убору.
Обираючи традиційний образ, Усик не лише демонструє повагу до історії, а й стає символом сучасного українського воїна — сильного, вільного, свідомого своїх коренів. Він звертається до символів, які формували українську ідентичність століттями, і транслює їх на весь світ. У час війни та боротьби за незалежність навіть одяг може стати зброєю культурного фронту. І Усик, як представник України на міжнародній арені, чудово це розуміє.
Джерело: suspilne.media
