
У гірських районах Українських Карпат і сьогодні застосовують один із найдавніших способів лісозаготівлі – кінне трелювання деревини. Попри розвиток сучасної техніки, цей метод залишається актуальним у важкодоступних місцевостях, де складний рельєф не дозволяє ефективно працювати великогабаритним машинам.



Круті схили, кам’янисті ділянки, вузькі лісові дороги та густі насадження історично формували потребу в надійній тягловій силі. Саме тому кінь у Карпатах став не просто помічником, а повноцінним партнером у лісовій справі.
Сьогодні локально цей метод використовує Філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» – зокрема на Закарпатті та в Івано-Франківській області. Кінне трелювання застосовують передусім там, де використання важкої техніки є економічно недоцільним або технічно неможливим.
У лісі зазвичай працює невелика бригада: трелювальник і кінь або пара коней. Зрубані колоди закріплюють ланцюгом чи тросом і стягують до волока (трелювального шляху), а далі — до місця навантаження або ділянки, де вже може працювати техніка.
У гірських умовах кінне трелювання часто поєднують з іншими способами транспортування деревини залежно від доступності лісосіки. Паралельно проводиться очищення ділянок від порубкових решток.

У середньому одна кінна бригада за місяць заготовляє 150-180 м³ деревини. За робочий день команда з 2-3 працівників може стягнути до 15 м³ – показник, що є ефективним для складних гірських умов.
Головною перевагою кінного трелювання є мінімальний вплив на природне середовище. Порівняно з важкою технікою, кінь:
- менше ущільнює ґрунт;
- не утворює глибоких колій;
- майже не пошкоджує підріст;
- працює без шкідливих викидів;
- не створює надмірного шуму.
Це особливо важливо на вологих і чутливих ділянках, де механізовані проходи можуть спричинити ерозійні процеси.
Серед додаткових переваг – маневровість у густому лісі, можливість роботи на вузьких серпантинах і кам’янистих схилах, а також точність під час вибіркових і санітарних рубок.
Кінне трелювання – це складна професійна робота, яка вимагає знань про упряж, розуміння поведінки коня на схилі, вміння оцінювати рельєф і суворо дотримуватися правил безпеки.
Джерело: ДП “Ліси України”


