Євген, командир роти РВП 3 батальйону 119 ОБр із позивним Краш, пішов на війну 24 лютого 2022 року, керуючись імперативом: «Треба було йти.»
Для нього захист країни — це захист родини, це виховання.
Колишній монтажник-висотник та оператор хлібокомбінату, Євген провів більшу частину війни на «нулі» в окопах, а тепер очолює підрозділ вогневої підтримки. Його робота — відповідальність: забезпечити стовідсоткове влучання, від якого залежить життя піхоти.
Війна – це постійний фізичний та психологічний тягар, боротьба з внутрішнім страхом за себе та побратимів. Найбільший позитив – вихід живим та неушкодженим з позиції. Найтяжче — це втрата. З початку вторгнення батальйон втратив понад дві третини складу. Євген втратив багатьох побратимів у боях та від ворожих ударів, а також рідного брата, що воював у 72 бригаді.
Командир Краш постійно навчає новоприбулих, ділячись досвідом, якого немає в підручниках, адже війна прогресує щодня, особливо в умовах масового застосування ворожих дронів . Він наголошує на важливості психологічної роботи з мобілізованими, щоб перетворити їхнє небажання на волю захищати.
Для перемоги, вважає Краш, потрібні: «сила духу і сталеві яйця», якісна зброя та її ефективне використання, і, критично важливо, вирішення проблеми кадрового голоду.
Його мрії — це спокій родини, дочекатися народження онуків і, головне, щоб перестали гинути близькі. Євген переконаний: війна закінчиться лише тоді, коли росія буде «стерта з земної кулі», і закликає готувати наступні покоління до захисту, виховуючи їх справжніми козаками.
Лайк і репост бійцям України. Ваша підтримка надважлива для нас!
Джерело: 119 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ
