На цьому фото — двоє Василів: легендарний співак Василь Зінкевич та його син.
Батько — символ української сцени, чиї пісні стали музикою нашої душі. «Червона рута», «Водограй», «Залишені квіти», «На швидких поїздах», «Це моя Україна» — це не просто композиції, це частина нашої історії, нашого серця, нашої любові до рідної землі.
А син сьогодні творить іншу історію — історію мужності й незламності. Бо він добровільно став до лав 3-ї штурмової бригади й нині стоїть на самому передньому краї, там, де вирішується майбутнє України. Батько дізнався про це вже після того, як син узяв до рук зброю. Воїн мовчав, аби вберегти здоров’я тата. А народний артист лише гордо сказав: «Я пишаюся сином».
І ми всі пишаємося! Бо ця родина — приклад того, як талант, честь і відвага можуть жити під одним дахом. Це символ єдності поколінь: одні дарують Україні пісню, інші — боронять її ціною власного життя.
Низький уклін цій сім’ї, уклін усім, хто зараз тримає небо над нами. Нехай Господь береже сина, нехай береже Україну. Ми віримо — перемога буде за нами, і тоді пісні Василя Зінкевича прозвучать ще голосніше, ніж будь-коли. 
Джерело: Це моя Україна
