У кожного народу є свої скарби. Вони не завжди зберігаються у великих музеях чи архівах. Інколи найцінніша історія живе у звичайному будинку – серед старих фотографій, пожовклих документів і речей, які пам’ятають не одне покоління.
Уродженець села Вертіївка, нині житель міста Ніжин Віталій Іванович Гаврилей створив у своєму домі справжній осередок родової пам’яті. Тут, у невеликому, але надзвичайно затишному куточку української культури, він зібрав усе, що вдалося зберегти з історії свого роду та рідного села: старовинні родинні речі, фотографії, спогади, документи, елементи одягу, предмети домашнього вжитку та різноманітні речі українського побуту.
Кожен експонат у цьому домашньому музеї має свою історію. Деяким речам – понад сто років. Тут збереглися оригінальні світлини давніх часів, старі документи на майно, листи та записи, що розповідають про життя кількох поколінь. Усе це Віталій Іванович дбайливо збирав упродовж багатьох років, розуміючи, наскільки важливо не втратити пам’ять про своїх предків.
Попри поважний вік – 88 років – Віталій Іванович має дивовижну пам’ять. Він може годинами розповідати про людей, події, родинні історії та давні традиції. Слухаючи його, ніби поринаєш у минуле: перед очима постає його рідне село, його жителі, їхня праця, радощі й випробування, а ще справжня дружба. І кожна така розповідь – це жива сторінка історії.
Особливо цінним є те, що завдяки зібраним матеріалам вдалося зберегти факти, які, здавалося б, були давно втрачені. Зокрема, у домашньому музеї зберігається інформація про видатних людей Вертіївки, їхні родини та внесок у життя країни.
Цей невеликий музей — зібрання старовинних речей. Це місце, де оживає історія. Місце, де минуле розповідає про себе мовою фотографій, документів і людської пам’яті.
Сам Віталій Іванович Гаврилей – людина-легенда. Своєю невтомною працею він зберіг безцінну частинку історії рідного краю для майбутніх поколінь.
Його домашній музей — це реліквія, справжній духовний скарб родини.
Марина ІГНАТЕНКО
