Основним чинником, який визначає часові характеристики дозрівання статевих продуктів риб і, відповідно, самого нересту водних біоресурсів, є температура води. Так, протягом березня коливання середніх температур води становило у західних областях 2,3-11°C, східних – 2,6-7,3°C, центральних – 3-7,6°C, на півночі – 0,3-8,6°C та на півдні – 4-12°C.
За даними науковців Інституту рибного господарства НААН України, масовий нерест щуки у дніпровських водосховищах відбувався у другій половині березня (при температурі води 3-8°C), станом на 25 березня віднерестувало 90% плідників щуки. При цьому, як і в минулому році, в річках усіх зон фіксувалися випадки затримки нересту щуки, плідники цього виду з гонадами на IV-V стадії зрілості стабільно відмічалися до кінця березня.
Водночас спостерігалися поодинокі плідники білизни з гонадами V стадії зрілості, проте масовий нерест цього виду не зафіксовано.
Плідники окуня поступово переходять безпосередньо до нерестового стану, формуючи стабільні ходові скупчення. На початку квітня всі досліджені плідники характеризувалися гонадами ІV-V стадії зрілості з коефіцієнтом зрілості: самиць 19,2–26,6%, самців – 5,3–8,1%. Якщо збережеться поточна динаміка підвищення температури, можна прогнозувати початок масового нересту окуня у першій декаді квітня при температурі води 7-9°C.
Дозрівання статевих продуктів плітки у дніпровських водосховищах також відбувається без виявлених аномалій. Проаналізовані особини плітки характеризувалися таким розподілом зрілості гонад:
– самиці – 5% III стадія зрілості, 24% III-IV стадія зрілості, 71% IV стадія зрілості;
– самці – 35% III-IV стадія зрілості, 65% IV стадія зрілості.
Коефіцієнти зрілості самиць плітки становили 15,6–19,8%, самців – 5,8–8,2%. За існуючої динаміки температурних змін початок масового нересту плітки слід очікувати у другій декаді квітня.
На річках зони Північного Степу в третій декаді березня закінчився масовий нерест щуки. Станом на початок квітня плідники окуня характеризувалися гонадами ІV-V стадії зрілості, що, з урахуванням температурного режиму, свідчить про їхню безпосередню готовність до нересту. Гонади плідників тарані (плітки) здебільшого були на IV стадії зрілості, дозрівання статевих продуктів відбувається в рамках біологічної норми для цього виду.
Усі плідники середньонерестуючих видів (лящ, судак, карась сріблястий) характеризувалися гонадами ІІІ-ІV стадії зрілості з коефіцієнтом зрілості самиць 7,9–12,3%, що дозволяє оцінити перебіг процесів дозрівання статевих продуктів як нормальний.
Середні узагальнені показники вмісту розчиненого у воді кисню на початку весни, як і протягом усього зимувального періоду, перевищували мінімально допустиму рибогосподарську норму (4 мг/л), що створювало сприятливі умови для зимівлі водних біоресурсів. Коливання рівнів води протягом березня було зумовлене випаданням атмосферних опадів, проте вони були незначними та відповідали нормі.
Довідково:
ІІІ стадія зрілості гонад риб – період розвитку ікри і сперми в гонадах,
ІV – дозрівання статевих продуктів і готовність до нересту,
ІV-V – фізіологічна готовність до запліднення і відкладання ікри
V – нерест,
VI – післянерестова.
Джерело: ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З РОЗВИТКУ МЕЛІОРАЦІЇ, РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРОДОВОЛЬЧИХ ПРОГРАМ
