В останній день 2025 року до редакції газети «Ніжинський вісник» завітала героїня однієї з наших публікацій — Ганна Никифорівна Тунік. Ця зустріч стала для нас особливою, адже пані Ганна прийшла з великою щирою вдячністю.
Це жінка, за яку ми дуже переживали всією редакцією. Сонячна бабуся, сповнена тепла та любові. Попри пережите горе, вона зберегла доброту, людяність і віру в людей. Її спокійний погляд і тепле слово стали для нас підтвердженням того, що підтримка й небайдужість здатні рятувати.
Після ворожої атаки дронами-«шахедами» по Ніжину квартира пані Ганни на третьому поверсі була зруйнована повністю. У свої 85 років вона залишилася без житла, самотня й розгублена. Саме тоді історія цієї жінки об’єднала навколо себе небайдужих людей — журналістів, волонтерів, соціальні служби та просто добрі серця.
Публікуємо лист подяки пані Ганни без змін, зберігаючи кожне її слово.
“Шановна редакція газети «Ніжинський вісник». Після прильоту шахедів на Ніжин моя квартира на третьому поверсі була зруйнована повністю. Я стала «безхатько» — одинока, знедолена і в повному розпачі. Про мене ніхто навіть не згадав, хоча деякі працівники опитували мешканців, котрі не дуже постраждали, на кшталт допомоги, але де мешканка з 121 квартири — ніхто і не поцікавився.
У розпачі й тривозі я кинулася сама шукати допомоги. Проте тільки Рукою Всевишнього я оцінюю те, що зовсім випадково потрапила у Вашу редакцію. Тут мене уважно вислухали і пообіцяли допомогти. Завдяки журналістам «Ніжинського вісника», а також журналістам «Суспільного», до моєї проблеми відгукнулося багато людей — добрих, співчутливих, щедрих. Я уже стала теж боротися за життя.
Найпершу допомогу мені надала жінка, котра забрала мене з кішкою Мартою до своєї хати — Валентина Іванівна Коробчевська. А ще я від усієї моєї знедоленої душі дякую працівникам фонду «Милосердя» — Тамарі Миколаївні Бережній, соціальному працівнику Наталії Риженко, працівниці мерії Наталії Григорівні Бойко. Низький Вам усім уклін і велика подяка Ліні Петрівні Зубко, яка теж багато душі віддала мені.
Усіх добрих людей вітаю з Новим роком! Миру вам усім, добра і щастя!
З великою повагою, Ганна Никифорівна Тунік “.
Її історія — це історія болю, випробувань і водночас неймовірної сили духу. Навіть у найтемніші моменти поруч можуть з’явитися люди, які простягнуть руку допомоги. Ми щиро дякуємо кожному, хто не залишився осторонь. Разом ми творимо простір людяності, підтримки й надії.
Уже 3 січня пані Ганні виповниться 86 років. У переддень Дня Народження щиро зичимо Вам, дорога Ганно Никифорівно, найперше — міцного здоров’я! Нехай поруч завжди будуть добрі люди, які підтримають словом і ділом. Бажаємо, щоб у Вашому житті було більше світла, затишку та душевного тепла, а серце наповнювалося вірою, надією й любов’ю. Хай кожен новий день приносить відчуття захищеності, турботи й радості. Многая і благая літа під мирним небом!
Марина Афон
