Святвечір — особливий вечір напередодні Різдва Христового, сповнений глибокої символіки, родинного тепла та давніх українських традицій. У 2025 році його відзначають 24 грудня. Це час духовного очищення, єднання родини та шанування вікових звичаїв, що поєднують християнські вірування і народну культуру.
Головною традицією Святвечора є спільна вечеря всією родиною, яка починається після появи першої зірки на небі — символу народження Ісуса Христа.
Народні традиції Святвечора
Упродовж дня напередодні Різдва українці здавна готувалися до свята: прибирали оселю, завершували всі справи, молилися та дотримувалися суворого посту. До вечері їсти було не прийнято — це символізувало очікування дива Різдва.
Оселю прикрашали чистими рушниками, застеляли нову або ретельно випрану скатертину, готували святковий одяг. Господині ще зранку починали готувати пісні страви, адже до Різдва триває піст.
Перед вечерею господар урочисто заносив до хати дідуха — сніп пшениці або жита, який уособлює добробут, урожай і дух предків. Під святкову скатертину клали сіно, а в кутах столу — зубчики часнику, що, за повір’ями, мали захищати дім від усього злого. Обов’язковим атрибутом була запалена різдвяна свічка — символ Божого світла.
Що має бути на столі: 12 пісних страв
Традиційно на Святвечір готують 12 пісних страв, які символізують 12 апостолів. Центральне місце на столі займають кутя та узвар, які в народі називали “Божою їжею”.
Саме з куті починали трапезу. Подекуди господар підкидав ложку куті до стелі — вірили, що чим більше зерен прилипне, тим щедрішим буде наступний рік.
Традиційні страви Святвечора:
- кутя
- узвар
- пісний борщ із грибами або квасолею
- вареники з картоплею, капустою чи маком
- пісні голубці
- риба або оселедець
- квасоля чи горох
- тушкована капуста
- грибна юшка
- пампушки
- пісні млинці
- каша або картопля
Вечеря розпочиналася з молитви. За столом мали панувати тиша, спокій і взаємна повага, адже вважалося: як мине Святвечір — таким буде і весь рік.
Святвечір у сучасному житті
Сьогодні багато українських родин зберігають традиції, хоча деякі з них адаптувалися до сучасних реалій. Навіть якщо не всі суворо постять, більшість все ж намагається приготувати 12 пісних страв як знак пошани до звичаїв.
Святвечір і нині залишається днем родинної єдності, повернення додому та пам’яті про рід. За стіл сідають лише після появи першої зірки, а перед вечерею читають молитву «Отче наш».
Цього дня також заведено:
- прикрашати оселю різдвяними атрибутами
- дарувати подарунки
- співати колядки
- згадувати предків і дякувати за прожитий рік
Особливо яскраво обрядові традиції зберігаються у західних регіонах України, де дідуха вносять урочисто, а колядування починається вже зі Святвечора.
Що категорично заборонено на Святвечір
У цей день важливо дотримуватися не лише традицій, а й духовних правил. На Святвечір суворо заборонено:
- лаятися та лихословити
- сваритися й ображати інших
- говорити погано про людей
- влаштовувати гучні гуляння та розваги до вечері
Святвечір має проходити у спокійній, доброзичливій атмосфері. Гучні веселощі та святкування доречні вже після трапези, коли родина може виходити колядувати та прославляти народження Христа.
МОГО СЕРЦЯ КОЛЯДА
Колядує Україна,
Славить Господа Земля!
Породила Діва Сина —
Сивий радуйся й маля́!
***
Коляд, коляд, колядниця —
В світ земний Христос родився!
Явлення не в храмі дива —
В Вифлeє́мі Бога нам
Непорочна родить Діва
У яски́ні, в сíні там.
***
Коляд-коляд! Не в палатах
В бідних народився шáтах.
Божим тішаться дитятком —
Радість з Йосифом обом.
Між волáми та ягнятком
Сина сповилá шарфóм.
Люба Курганська
Джерело: З мережі
