«Ваша посилка затримана» — фраза, яка для тисяч українців закінчується однаково: порожній рахунок у банку й відчуття, що тебе просто переграли. Саме з такого повідомлення починається одна з наймасовіших схем кібершахрайства в Україні, яка щороку коштує людям понад 3 мільярди гривень.
За офіційними даними, лише за минулий рік в Україні зафіксували понад 200 тисяч випадків кібершахрайства. Більшість із них — це схеми, пов’язані з доставкою посилок, підробними сайтами поштових служб та так званими «офісними» кол-центрами. Майже 70% звернень до поліції щодо цифрових злочинів стосуються фішингу та шахрайства на маркетплейсах.
Це не випадкові історії, а добре налагоджений конвеєр, де на людських емоціях заробляють мільярди, а тисячі переказів щодня за лічені секунди зникають на картках «дропів».
- Як працює схема «Ваша посилка застрягла»
Все виглядає максимально правдоподібно. На телефон приходить SMS нібито від «Нової пошти» чи «Укрпошти» з текстом про помилку в адресі або проханням доплатити символічну суму — 10–20 гривень. Саме в цьому й пастка. Людина переходить за посиланням і потрапляє на сайт, який практично неможливо відрізнити від офіційного. Після введення даних банківської картки гроші зникають — часто до останньої гривні.
Важливо пам’ятати: жодна пошта не надсилає посилань на оплату в SMS. Побачили лінк — видаляйте повідомлення одразу.
- «Ви виграли приз» — класика шахрайства
Інша популярна схема — дзвінки з «радісною новиною» про виграш смартфона, побутової техніки чи набору посуду. Єдина умова — сплатити «податок», «страховку» або «комісію». Люди переказують сотні гривень, приходять на пошту й отримують або порожню коробку, або дешевий непотріб. Якщо ви не брали участі в розіграші — ви нічого не вигравали. Усі інші варіанти — обман.
- Маркетплейси: найбільша зона ризику
Найнебезпечніші схеми сьогодні пов’язані з онлайн-торгівлею. Покупцеві або продавцеві телефонує «менеджер» і повідомляє про збій у системі доставки, пропонуючи перейти за посиланням для підтвердження платежу. Далі — фейковий сайт «безпечної угоди» і повне списання коштів. Кіберполіція неодноразово наголошує: усі дії мають відбуватися виключно в межах платформи. Пропозиція перейти в месенджер — майже стовідсоткове шахрайство.
- «Ваш родич у біді»: удар по емоціях
Окрема категорія — дзвінки з повідомленнями про аварії, поліцію чи лікарню. Шахраї грають на паніці, змушуючи людей терміново передавати гроші через кур’єрів або поштові відправлення. Єдиний правильний крок у такій ситуації — перервати дзвінок і самостійно зателефонувати родичу. У більшості випадків він навіть не знає, що з ним нібито сталася «біда».
- «Помилковий переказ» і чужі проблеми
Нова схема — зарахування коштів на карту з подальшим проханням їх повернути. Насправді це гроші іншої жертви. Переказавши їх, людина ризикує опинитися в центрі кримінального провадження.
У таких випадках потрібно нічого не переказувати самостійно й радити звертатися до банку для офіційної процедури повернення.
Що робити, щоб не стати жертвою
Фахівці Кіберполіції наголошують: дані картки, CVV-код і одноразові паролі — інформація, яку не має права запитувати жодна служба. Будь-яке SMS з посиланням варто ігнорувати. Якщо ж шахрайство вже сталося — негайно звертайтеся до банку, блокуйте картку та подавайте заяву на сайті Кіберполіції. Ці схеми працюють тому, що змушують діяти швидко й без роздумів. Єдиний спосіб захисту — спокій, уважність і холодний розум.
За матеріалами сторінки Facebook Макс Маршал
