Вона — сапер. Вона — та, хто щодня входить у тишу полів, де ще вчора гриміла війна. Вона — українська жінка, яка доводить: сила не має статі, а відвага не знає меж.
Березка Наталія – сапер розмінування центру розмінування та ліквідації наслідків 250 Об’єднаний центр інженерної підтримки Сил підтримкиКомандування Сил підтримки Збройних Сил України .
На деокупованій Херсонщині її робота — це боротьба не лише з мінною небезпекою, а й за право людей повернутися до нормального життя. Разом із групою розмінування Наталя очищує сільськогосподарські землі, повертаючи фермерам можливість працювати, а громадам — дихати. І ця робота має конкретні результати: за роки деокупації нашими підрозділами було обстежено 1665 гектарів, створено 21 полігон імовірно забрудненої території та 1 полігон забрудненої території
на загальній площі 338 гектарів і периметрі 59,9 км. Це сотні гектарів землі, повернутих до життя. Це тисячі врятованих життів, про які ніколи не напишуть у статистиці.
Бути жінкою у війську — нелегко. Це подвійне навантаження, подвійні сумніви і подвійна відповідальність. Але саме українські жінки доводять світові, що немає меж для того, хто має серце воїна.
Наші жінки — неймовірні.
Вони тримають тил, фронт, небо й землю. І Наталя — одна з них.
До війни вона працювала начальником служби у справах сім’ї та молоді. Вона як ніхто розуміє:
діти мають рости у вільній країні,
сім’я має бути разом,
а дім має бути безпечним.
Саме це розуміння привело її в армію.
Вона зізнається: спочатку вагалася. Думала, чи зможе звикнути до нової реальності, до форми, до небезпек, до відповідальності, що інколи здавлює груди. Але одного дня сказала собі просте, чесне й дуже по-українські:
“Якщо не я — то хто? Хто, як не я, має допомогти моїй країні стати вільною та незалежною?”
У підрозділі її сприймають не як “жінку”, а як професійного сапера, товариша, людину, на яку можна покластися. Тут стать не визначає можливостей — тільки характер, хоробрість і готовність зробити крок уперед, коли інші роблять крок назад.
За свою службу Наталя вже відзначена нагрудним знаком Міністерства оборони України “За зразкову службу” — знаком професійності, відданості й щоденної праці, яку несе з честю.
Вона мріє про те, про що мріє кожен українець:
про день, коли війна скінчиться;
коли наші діти житимуть у мирній, незалежній, квітучій Україні;
коли земля, яку вона сьогодні очищує від смерті, знову стане землею життя.
Наталя щодня повертає людям землю, безпеку і віру.
І цим доводить: українські жінки — це сила, що змінює хід війни. І майбутнє України.
Джерело: 250 Об’єднаний центр інженерної підтримки Сил підтримки
