1. Не розраховуйте на прибуття і відправлення по графіку.
2. Вдягайтесь тепло, ніби збираєтесь не в поїзді їхать, а стоять два часа на улиці. І даже зараз беріть якусь тонку шапку і рукавички, додаткову кофту і теплі носочки. Покладіть в кишеню.
3. По можливості – не беріть багато речей, но якщо все ж їдете з великим рюкзаком чи валізою, обовʼязково складіть ще якусь меншу. Туди – документи, телефон, теплі речі, важливі ліки для себе. Воду і щось перекусить.
Обовʼязково турнікет!
Якщо є – аптечку.
Бажано в комплекті мати навички тим всім користуватись, навіть якщо не вмієте – все одно беріть.
4. Коли кажуть виходити швидко і без речей – виходьте швидко і без речей (але з верхнім одягом, узуті і з тою маленькою сумкою). Тобто, це все має бути максимально близько до вас чи на вас. Весь час.
5. Коли поїзд зупиняють в полі, лісі, чи просять вийти не на вашій станції – значить так треба. Це не просто примха, бо тривога в області (вона в нас майже цілодобова), це значить є пряма загроза саме для вас.
6. На вокзалі під час евакуації робити нічого, хіба в укриттях вокзалу. І то… не скрізь. Будьте в підземках, де вони є, або відходьте подалі. Слухайте уважно провідника по ситуації: він тепер як перша вчителька в перший день в школі)) Слухайтесь і довіряйте.
7. «Нас вигнали в посадку, тут немає укриттів!» … хехе, ну посадка – вже нічо так собі укриття)) Але якщо поле – теж норм. В 90% випадків ви просто там постоїте і повернетесь до вагонів. Тільки не ходіть натовпами.
8. Якщо чуєте що дрони кружляють поруч – треба бути вже трохи уважніше.
Одразу придивіться собі щось, що нижче за землю: ямка, бугор (за нього треба ховатися в бік від поїзда). Якщо чуєте що дрон іде на зниження, на удар, або хтось гучно кричить якесь з цих слів: «воздух», «лягай», «земля», або щось на це схоже – лягайте.
Там де стоїте і якомога швидше.
Нікуди вже не біжіть.
Просто притискайтесь до землі як до рідної і в більшості випадків з вами все буде добре. А одяг постірається.
9. Якщо все ж трапилось щось із вірогідності тих 10%, то памʼятайте перше правило: бережіть себе. Друге – робіть те, що вмієте найкраще. Треба допомога і рятувати когось – робіть це, виключно якщо ви в своїх діях впевнені!
Хоча тим, хто впевнений, навряд знадобиться цей допис…
Якщо не вмієте нічого – не заважайте. Дайте турнікет чи аптечку тим, хто вміє. Робіть те, що скажуть по місцю.
10. «Ми повиходили, а люди сидять у вагонах» ну молодці, шо скажу.
Молодці ті, хто повиходили, коли сказали це зробити. А якщо маєте непереборне бажання сидіть далі у вагоні, памʼятайте, що він горить дуже швидко. Але людина горить ще швидше. Якщо ви думаєте, що «раптом щось летітиме – я встигну», то ні. Не встигнете. В житті воно не так, як у геройських фільмах і якщо вам ця ідея здається норм, погугліть про опіки: як їх легко отримати і наскільки це небезпечно.
Люди, що горять заживо, це крики, звуки і запах, який хочеться забути. Але це вїдається в шкіру і памʼять назавжди. Воно вам не треба.
Бережіть себе від вогню і вберігши, бережіть себе від того, що можете там потім побачити і почути. Якщо з вами є діти – їх бережіть від такого досвіду в першу чергу. Будь ласка.
11. Якщо після попереднього абзацу вам перехотілося лишатися в вагоні – я рада.
Якщо перехотілось їхать поїздом – видихайте, все має бути добре в переважній більшості випадків все минається.
А якщо ні – ви вже знаєте що робити.
Джерело: Альона Яцина