Сьогодні, 12 лютого, засніжений Ніжин прощався зі своїм Героєм — Волощуком Олександром Сергійовичем, 1991 року народження.
Олександр народився й виріс у Ніжині, навчався в школі №12. Тут минуло його дитинство, тут формувався його характер — щирий, відповідальний, сильний. Він був людиною великого серця.
Створивши сім’ю, Олександр одружився з коханою жінкою, яка вже мала двох дітей. Він прийняв їх як рідних — з любов’ю, турботою та безумовною батьківською теплотою. Згодом у них народився спільний син. Сьогодні йому лише 4 роки… Маленький син, у серці якого житиме пам’ять про батька — Героя, що віддав життя за його майбутнє.
Олександр переїхав до дружини та проживав у Липовому Розі. Він був люблячим чоловіком, турботливим батьком і справжнім Захисником України.
Провести Олександра в останню путь прийшли друзі, рідні, однокласники, побратими, містяни — усі, хто знав і поважав його. У скорботній тиші схилялися голови, у сльозах звучала молитва, а серця стискалися від болю непоправної втрати. У цей зимовий день Ніжин став єдиною родиною, що прощалася зі своїм сином.
Неможливо знайти слова, які б втамували біль родини. Неможливо змиритися з цією втратою.
Світла, добра людина. Вірний син своєї землі. Мужній воїн.
Вічна і світла пам’ять Захиснику України.
Герої не вмирають.
Пам’ятаймо, якою страшною ціною виборюється наше життя, наш спокій і кожен новий день…
Олена КРЕСАН
