2 липня 2025 року, під час виконання бойового завдання, поблизу населеного пункту Кам’янка Куп’янського району Харківської області, зник безвісти 20-річний Станіслав Колесник з Ніжина.
У лютому 2025 року Міністерство оборони України розпочало проєкт «Контракт 18-24», основною метою якого було залучення мотивованої молоді до захисту України. Ніжинець Станіслав Колесник одним з перших добровільно уклав контракт на військову службу в Збройних Силах України. Щоб уберегти батьків і двох молодших братів від переживань, своє рішення тримав у таємниці.
Станом на сьогодні Станіслав вважається зниклим безвісти.
Журналістка нашого видання зустрілася з мамою відважного захисника Наталією Колесник. Ось що розповіла про синочка пані Наталія.
Народився Станіслав 9 червня 2005 року в Ніжині. Навчався у Ніжинській гімназії №5. Хлопець ріс у патріотичній українській багатодітній родині, був взірцем для молодших братів і мотивованим до захисту Батьківщини і своїх рідних.
Відмінно пройшовши військову підготовку, Станіслав був направлений на курси з фахової підготовки “Стрілець-снайпер”. Здобувши кваліфікацію марксмена, або піхотного снайпера (це військовий фахівець з точної стрільби, який працює на середніх дистанціях, зазвичай від 300 до 800 метрів), він мав можливість і далі продовжувати фахове навчання, але вирішив, що продовжить його пізніше, після того, як набуде досвіду у бойових діях.
Для подальшої служби захисник обрав Перший штурмовий батальйон 92 ОШБр військової частини А0501.
Штурмовики — це люди зі сталевим характером, які першими йдуть у бій, прокладаючи шлях іншим. Таким був і Станіслав.
На початку липня, перебуваючи в складі штурмової групи, С. Колесник отримав бойове завдання — знищуючи живу силу противника, захопити та утримувати позиції. Складність таких завдань визначається не лише фізичними навантаженнями, але й психологічною стійкістю, вмінням приймати швидкі рішення в екстремальних умовах.
Як дізналася пані Наталія, на бойове завдання її син йшов попереду всіх. В бою група зачистила декілька ворожих окопів. Під час штурму останнього окопу хлопці потрапили у засідку. Станіслав першим кинувся у бій.
Оскільки ворог значно переважав у кількості, було прийнято рішення відходити. Станіслав прикривав товаришів. Зі слів побратимів, він ліквідував немало живої сили противника. Щоб вразити якомога більшу кількість ворогів, у ближньому бою застосував гранати…
“За законом, він не підлягав мобілізації. Син сам прийняв виважене рішення та уклав контракт. На цей крок його підштовхнули патріотизм, відчуття моральної відповідальності за свої вчинки, здатність розрізняти добро і зло, любов до родини і країни”, — зазначає мама Наталія.
9 червня Стасу виповнилось 20 років. Лише 20 років! Батьки та менші брати не втрачають надії…
Спілкувалася Вероніка Грицова
