Питання вакцинації в Україні стоїть досить гостро. Перед Новим роком студенти вже закінчують перший семестр навчання й складають сесію. Останні два місяці наше місто перебувало в червоній зоні й нам стало цікаво, як студенти нашого ВУЗу проходять навчання у часи локдауну.
Сьогодні Володимир Гливацький, який є студентом 3 курсу Навчально-наукового інституту мистецтв Олександа Ростовського при Ніжинському державному університеті ім. Миколи Гоголя, погодився поспілкуватися з нами, розказати, як проходить навчання й поділитися своїми роздумами.
– Володимире, як Ви взагалі ставитеся до вакцинації в Україні? Позитивно чи негативно?
– У всьому світі це болюча тема. Я не можу сказати це погано, чи добре, так повинно бути. Моя позиція більш залишається нейтральною.
– Я пам’ятаю, що коли почався локдаун, у Вас не було жодної дози вакцини. Як справлялися з цим, наш універстет дозволяв навчання?
– Ні, не дозволяв. Сидячи вдома, займався по Zoom. Диригування, теорія музики, фортепіано – це все було онлайн. Насправді це було якесь знущання над студентським життям. В університет ти не зайдеш, сертифікати просять демонструвати, як мінімум в головному корпусі.
– Тобто при вході потребують пред’являти?
– Так, маєш сертифікат з повним вакцинуванням проходиш, ні – значить займаєшся онлайн.
-Так як у Вас не було вакцини, а тут – локдаун, Ви не могли відвідувати практичні заняття в університеті, як Ви на це реагували? Ви все життя присвятили музиці, приїхали до нас із столиці, аби навчатися в нашому виші, а тут таке…
– Так, я досить негативну маю позицію, але не сенсі музики, в даному випадку музика стала на інший план. В мене достатньо знань, щоб займатися самому. Розбирати певну музику і так далі. Тобто мені пощастило, що мене навчили навчатися в різних умовах. Мене засмутило те, що відбувається повна дискримінація прав у тих, у кого є QR-код, і тих, у кого немає. Зрозуміло, що мені не вистачає того спілкування з педагогами в навчальному процесі, бо в будь-яку хвилину можеш підійти і запитати, що не зрозуміло. Якщо Zoom, то тільки в назначений час, бо у кожного свої студенти й заняття.
– А як проходять заняття з хору чи оркестру?
– Оркестр неможливий на дистанційці, бо ніхто не може взяти інструменти додому і грати на них в Zoom. А от хор. З хором простіше, бо наш інструмент – це голос, у хоровиків. Тут як і завжди, для не вакцинованих заняття по Skype. Є QR-код – займайся в університеті.
Нас розбили на групи, займалися по одному максимум три людини в одного куратора. І кожен займався як міг. В університеті чи вдома.
Цілком зібрати весь хор ми не можемо і проводити заняття всім хором онлайн також не можливо, бо в когось інтернет починає зависати й спотворюється звук.
– Зараз людям, які мають додаток Дія й дві вакцини проти covid-19, Президент обіцяє 1000 гривень. Думаєте, це мотивує людей на необдуману вакцину?
– Для початку потрібно уточнити, яка це 1000 гривень.
Я думаю, що це більше мотивує молодь, тому що ці гроші, що ми отримаємо, їх не можна просто так, як звичайну готівку, зняти з карти. Тут є обмеження. Вона розрахована, на певні послуги, з якими співпрацює той чи інший банк.
Походи в кінотеатри, покупка книжок, відвідування концентрів чи використати на ліки, ти не зможеш витратити так як хочеться. Тому я думаю, що це не мотивація, взагалі.
– Чекаєте свою 1000 грн?
-Я чекаю свою другу дозу, відповідно і чекаю свою 1000 гривень, але я її чекаю аби відігратися на владі. Не тому, що мені терміново потрібна ця тисяча, щоб сходити на концерт я і так можу собі це дозволити, без проблем. Ну крім сертифікату. Вакцинувався я не із-за грошей.
У такій не зовсім зрозумілій ситуації з навчанням в університеті ми звернулися за коментарем до ректора Ніжинського Державного Університету імені М. Гоголя Олександра Григоровича Самойленка:
«Ми не відсторонювали студентів від навчання, але окільки півтора місяці ми були в червоній зоні, а наш університет немає 100% вакцинації у студентів і викладачів, то ми були змушені перейти на дистанційну форму навчання.
Якщо б це була жовта або помаранчева, то так ми працювали б, у нас вистачало відсотків аби продовжувати навчальний процес очно. Все залежить від зональності. Навіть не дивлячись, що була рекомендація від Міністерства перейти на дистанційне ми трималися до останнього, поки не почався локдаун.
З приводу відсутності онлайн навчання у другому семестрі при ненаявності QR-коду.
Неправда, таких розпоряджень або вказівок усних не було, це стосується всього університету, крім персоналу. Знову ж таки постанова вона залишається діючою для закладів освіти. Там зміни лише в зональності: червона зона – дві вакцини, жовта – достатньо однієї.
Ми для студентів проводимо роботу, агітуємо, але не примушуємо.
У творчих спеціальностей, звісно, своя специфіка. Ми достатньо лояльні й ліберальні в цьому плані, примусових заходів не здійснюємо, працюємо за планом і посилаємося на ті нормативні документи, що є в державі».
Спілкувалася Ярослава Лазоренко
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram.
