Завмерла в скорботі Ніжиська ЗОШ 17. Сьогодні ми прощаємось із світлою, доброю, щирою, життєрадісною Людиною – Романом Пасулькою.
Він, молодий лейтенант, з дитинства мріяв літати. Рома любив життя, був веселуном і великим оптимістом, заряджав позитивом всіх.
Ми, педагоги, були переконані, що наш хлопчик, обов’язково, буде генералом. Так і сталося б, яким не ця проклята війна…Не забудемо, не пробачимо!
А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина…
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір”я,
А з правди, чесноти і довір”я.
У кого — з вірності у коханні.
У кого — з вічного поривання.
У кого — з щирості до роботи.
У кого — з щедрості на турботи.
У кого — з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає…
А крила має. А крила має!
Ліна КОСТЕНКО
Ніжинська загальноосвітня школа № 17