Якщо ви збираєтесь переглянути якийсь закордонний фільм, то не дивуйтесь, якщо раптом одна з голлівудських актрис заговорить з екрана знайомим голосом. А щоб розвіяти здогадки, де ви могли чути цей мелодійний тембр, залюбки підкажемо ім’я людини, котра озвучує «зірок». Знайомтесь: наша землячка – Тетяна Павлюх, акторка дубляжу та озвучування.
Народилася вона в Борзні. Батьки працювали в будівельній організації. Тато, Юрій Миколайович – водієм, мама, Софія Дмитрівна – працівник кухні.
– Склянка молока з медом, чарівна мамина посмішка та сильні татові руки, одна з яких тримає кермо мотоцикла, а інша обіймає мене, – такі перші спогади виникають у пам’яті Тетяни про її щасливе дитинство.
Вона пам’ятає кожен прихід тата з роботи, який завжди з’являвся стомлений, але з гостинцями. Дитячі очі світилися від щастя, адже дівчинка знала, що зараз буде їхня улюблена гра – розшукувати заховані татом чудові маленькі подарунки. А мама завжди підтримувала дочку в цих іграх та маленьких дитячих «бідах».
Ще до школи Таня хотіла бути водієм вантажівки (скажемо, що любов до автомобіля у неї збереглася й до нині), потім провідницею потяга, але в 13 років, коли почала відвідувати заняття театрального гуртка, остаточно зробила вибір на користь акторської професії.
Тому не було ніякого сумніву, куди вступати після закінчення школи – тільки на акторський факультет Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. І велика заслуга, що дівчина стала студенткою цього престижного навчального закладу, належить Олександру Івановичу Кравченку, який готував її до екзаменів.
– Знаєте, для мене все було нове. Почалася абсолютно нова сторінка життя. Безліч зустрічей, нових знайомств, проживання в гуртожитку – я й не помітила, як стала дорослою. Можливо, мені було трішки страшно від такої кількості змін, але я була дуже щасливою, – згадує наша землячка перші студентські роки.
Незабаром Таня отримала свій перший «театральний» гонорар за роль Лисички в дитячій виставі.
Отримавши диплом,борзнянка влаштувалася на роботу на телевізійний канал « К1».
– Там я працювала… кур’єром. Але саме на цьому каналі випадково отримала свій перший досвід роботи з голосом. Начитувала текст для прогнозу погоди, – каже співрозмовниця. – Але остаточно зрозуміла про свою теперішню професію тоді, коли читала казки своїй донечці. Мені хотілося імпровізувати, аби принести дитині радість, тому читаючи слова кожного персонажу казки, я міняла голоси, додавала якісь окремі риси. І побачивши на устах донечки посмішку, зрозуміла, що хочу своїм голосом «оживляти» казки.
Нині Марічка – семикласниця однієї з київських шкіл, але й досі любить, коли мама демонструє віртуозне володіння голосом.
– Вона – моє натхнення. Як і решта слухачів, на чий настрій я можу впливати своїм голосом, – каже Тетяна Павлюх.
Як і кожна добросердечна людина, героїня нашої розповіді – дуже чутлива людина, яка може дати волю сльозам від будь- якої драматичної сцени в фільмі або ролику в «Ютубі». Ну, майже, як дитина, скаже хтось.
Я чула, як сказала одна акторка під час вистави: «Доки ми цікавимося навколишнім світом як діти – ми живі». Я намагаюся постійно пам’ятати про це, – не соромиться зізнатися в цьому Тетяна Павлюх.
Цей рік став для неї роком змін. Головною подією вона вважаю те, що дозволила собі бути собою. Тобто робити те, що я хоче, жити так, як вважає за потрібне, не думаючи про очікування оточуючих.
– У вільний час я спілкуюсь з близькими. Моїм хобі у дитинстві було шиття м’яких іграшок, потім бабця навчила в’язати килими. І до сьогоднішні день мені подобається це робити, – каже вона.
Тетяна Павлюх хоче, аби втілилася одна її мрія:
– Мені довелося бути «голосами» Дженіфер Еністон, Камерон Діаз, багатьох мультяшних персонажів. (Сподіваюсь, що голосом нашої землячки говоритимуть багато інших відомих актрис.). І якби була така нагода, то залюбки випила б кави з Дженіфер Еністон та запросила б її до якогось київського театру.
Думаю, ця мрія нашої землячки обов’язково здійсниться.
А віднедавна голос Тетяни Павлюх можна почути у ефірі «Радіо Борзна». Для своїх маленьких земляків вона читає вечірню казку. Можливо, серед хлопчиків і дівчаток, які слухають тьотю Таню, є й такі, що теж хочуть буди акторами.
Тому їм акторка радить:
– Скажу одразу, що цю професію треба любити, а не йти у неї заради слави. Тому, коли ви остаточно вирішили пов’язати життя зі сценою, запишіться в театральний гурток, починайте займатися музикою та не соромтесь читати книжки вголос. Та найголовніше – вірте в себе і не зраджуйте свою мрію. І тоді у вас все обов’язково вийде.
Джерело: Газета “Вісті Борзнянщини” від 18 серпня 2022 року № 31 (10005) Андрій ДОНЧЕНКО
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram.