Скільки людині потрібно аби відчувати себе щасливим, після пережитого? Зовсім небагато, потенціал й бажання, аби створити те, що буде жити й приносити людям й автору естетичну насолоду. Буде нагадувати, що життя за будь яких обставин не закінчується, а навпаки, дає мотивацію стати кращою версією себе самої.
Сьогодні хочемо вас познайомити з творчою жителькою нашого міста Тетяною Чернявською, яка поринула у світ бісероплетіння і вже 15 років як створює красу, причому не тільки для ніжинців.
-Розкажіть про себе, пані Тетяно. Скільки Вам років і як Ви опинилися в Ніжині? Чи подобається Вам наше місто?
-Мене звати Тетяна Чернявська. Мені 70 років. До Ніжина приїхали з чоловіком по направленню після закінчення Івано-Франківського національного технічного університету у 1973 році. З того часу нікуди не виїжджали. За 49 років життя тут Ніжин став другим рідним містом тому, як воно може не подобатись?! У Ніжині у мене багато друзів, тут минула молодість. Місто кращає з кожним роком і нічого, що його благоустрій розпочинається з центральної частини. Поступово дійде і до інших районів. Хочеться в це вірити.
–Ким Ви працювали до того, як поринути у світ мистецтва? Як Ви знайшли тему бісеропалетіння?
-Працювала я в Ніжині 22 роки на підприємствах нафто-розвідувальної галузі, а останні роки – в управлінні Пенсійного фонду. Бісер став моїм паралельним життям, коли я вийшла на пенсію. До цього він для мене не існував від слова «зовсім». Було в’язання, було шиття, але не бісер. У той час, коли була прикута до ліжка із-за хвороби, чоловік приніс книгу «Практична енциклопедія бісероплетіння» Джемми Х’юіт. Комп’ютера тоді не мала, з соціальними мережами ще не товаришувала, тому купувала журнали, знайомилася з творчістю вже знаних майстрів, з’явилися знайомі майстри, з якими в подальшому пощастило познайомитися особисто. Вивчала різноманітні техніки бісероплетіння. Дуже допомогла технічна освіта і вміння читати схеми.
–Це ваше хобі чи робота, бізнес, як Ви ставитесь до цього?
-Звичайно, спочатку бісероплетіння було тільки хобі, але воно було для мене пігулочкою. Я робила спочатку дуже прості речі, але з великим задоволенням від результату. Через рік я ризикнула запропонувати свої роботи для участі у виставці- продажу, який організовував київський журнал, який я передплачувала. Показала роботи, мене запросили. І там купили дві мої роботи. Це була радість, але основне, що я змогла придбати для себе матеріли для роботи і зрозуміла, що хочу займатися бісероплетінням і надалі.
-Чому саме бісер, а не в’язання чи шиття м’яких іграшок?
-Чому не в’язання? Бо воно у мене вже було, хоча іноді беруся за спиці, коли щось треба. Іграшки…люблю дивитися і милуватися, але до створення байдужа. А бісер для мене живий матеріал. Можу навіть просто дивитися на нього і отримувати задоволення. А коли з-під голочки виходять бісерні прикраси, які ти собі намалював в голові, це взагалі кайф.
–Що саме Ви робите з бісеру? Які товари?
– До початку війни 2022 року переважна кількість моїх робіт, це були прикраси, які поєднували в собі різні техніки і матеріали. Здебільше у поєднанні самоцвітів і бісеру різних фактур. Більшість з них авторські. Крім прикрас були сумочки, серветки, Великодні яйця, іграшки на ялинку і навіть бокали, обплетені бісером. Півроку з лютого місяця я не могла взятися до бісеру взагалі. Потім опанувала себе і вирішила, якщо я не можу допомагати нашим військовим боронити країну від ворога фізично, то повинна робити те, що можу. І я знову плету свої роботи, але переважно прикраси з нашою національною символікою і в народному стилі. Радію, коли їх облюбовують та купують друзі з інших країн. Хочеться, аби у світі більше знали Україну і з цієї сторони. І зараз з кожного продажу своїх робіт я можу перераховувати частину для ЗСУ, а мої колекції самоцвітів полежать і почекають.
–У Вас тільки в Ніжині є замовлення, чи з інших міст також? Чи, може, співпрацюєте з магазинами?
-У Ніжині замовлень мало, але є замовниці, з якими давно знайома і у деяких є вже колекції моїх робіт – це наші педагоги, медики, працівники культури. Більше цікавляться бісерними прикрасами кияни і жінки з великих міст. Є замовники з інших країн, з якими познайомилась через Facebook. Сподіваюсь, що скоро настануть мирні часи і знову у нас в місті будуть свята Покровського ярмарку та Ніжинського Огірка, і я зможу показувати свої новинки спочатку ніжинцям. З магазинами та іншими людьми не співпрацюю. Віддаю перевагу живому спілкуванню з людиною.
–Тоді як Ви реалізуєте товар?
-Реалізую свої вироби переважно через ФБ. Маю свою сторінку : https://www.facebook.com/pani.botana. До речі, Botana – це мій творчий псевдонім у творчих колах.
–Скільки часу може займати виготовлення одного виробу?
– По часу виготовлення роботи різняться дуже. Наприклад брелок з плетеним сердечком від початку і до встановлення фурнітури можна зробити за півтори години. А вишитий кулон з вставкою з каменю, підшитий шкірою, на якомусь джгуті – за три дні. Деякі свої великі роботи я робила тижнями. Тому по-різному. Починається все з ідеї, потім ескіз, якщо потрібно на папері, потім підбір матеріалів. А пошук матеріалів іноді займає і не один день. Потім найцікавіше – сам процес створення. Якщо приходить натхнення, то будеш сидіти і до глибокої ночі. І закінчується приміркою на манекені, фотографуванням і вихвалянками.
–Бісероплетіння – це робота з маленькими деталями, як Ви працюєте з цими відключеннями світла? Це не є перешкодою, чи може зменшувати продуктивність роботи?
-Питання світла для мене має велике значення. Тому намагаюся зараз працювати у світлу пору доби. А відключення світла напружує всіх, але все це тимчасове і ми з цим впораємося. Знаю своїх колег з інших міст, які роблять прикраси і при свічках. На жаль, я не можу.
-У Ніжині є багато творчих людей, але їм дуже важко реалізувати себе повністю в цій сфері, щоб творчість приносила достатній дохід. Може Ви щось порекомендуєте, зі свого досвіду, як трішки спростити цю нелегку роботу?
– Творчим людям з Ніжина хочу побажати не опускати руки. Якщо є можливість – виставляти свої роботи у відведених місцях у нас в місті, у своїх соціальних мережах, брати участь у ярмарках. Бажаю майстрам творчої наснаги. Кожному нашому захиснику – янголів-охоронців, сил і витримки! Нам усім скорішої Перемоги і миру! З Новорічними святами!
Спілкувалася Ярослава Лазоренко
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
