Минулого понеділка українці вшановували пам’ять захиників, які загинули за свободу, суверенітет та територіальну цілісність наших державних кордонів, за кожного з нас. Дата була вибрана не випадково – саме цього дня українські захисників виходили з оточення в Іловайську 29 серпня 2014 року.
За офіційними даними, під час Іловайської операції і подальшого розстрілу в так званому «зеленому коридорі» загинуло було 366 українських воїнів. Ще 429 отримали поранення різного ступеню тяжкості, 128 потрапили в полон. 158 воїнів до цього часу вважаються зниклими безвісти. Смертельний для наших захисників ” зелений коридор” пролягав через соняшникові поля із соняшниками. Під їх сонячними квітами сотні українців й поклали свої золоті життя на вівтар свободи.
Відтак символом Дня пам’яті Захисників України стала квітка соняшника.
На жаль, важка,виснажлива боротьба за нашу свободу та незалежність ще триває, до цього часу забираючи молоді життя сповнених любові людей, рідної землі та України наших мужніх захисників. Мало років їм випало пройти дорогою земного життя, коротким, як спалах зірниці, був він. Короткий, але достойний найвищого пошанівку та вічної пам’яті в серцях усіх людських поколінь.
Знаменно, що саме напередодні нового навчального року на фасадах трьох освітянських закладів Носівської громади було встановлено меморіальні дошки полеглим на полі бою мужнім героям-захисникам, колишнім випускникам цих шкіл – Євгенію Ковальчуку на фасаді Носівського ліцею №1, Феодосію Супруну та Антону Красевичу Носівської гімназії №2, Андрію Сідорову – на фасаді Досліднянської гімназії. З огляду на тривожний час, про скорботні урочистості широкому колу мешканців не повідомлялося. Тому й відбувалися вони тільки за участю рідних воїнів, представників громади та педагогів цих освітянських закладів. Зійшлися й місцеві жителі,хто знав про цю подію.
Живими квітами та схиленими у скорботі головами присутні вшанували пам’ять полеглих на полі бою воїнів.
Катерина ГАВРИШ
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
