У Сновську 21 січня 2024 року провели в останню путь двох захисників України: молодшого сержанта Олександра Дорошенка та солдата Станіслава Купрієнка. Літію за загиблими героями відслужив протоієрей Андрій, настоятель храму Преображення Господнього ПЦУ.
Олександра Дорошенка поховали у рідному селі Займище, а Станіслава Купрієнка, за бажанням рідних, – на Алеї Героїв міського кладовища.
Відспівувати загиблого Станіслава Купрієнка довелось просто на вулиці, адже процесію не пустили до каплички, що розташована на місцевому кладовищі – двері приміщення були під замком.
«Заупокійну літію за загиблим воїном Станіславом ми змушені були проводити на вулиці. Нас не пустили до каплички, що розташована на території місцевого кладовища. Перед похованням я мав розмову з рідними воїна тому знав, як та де відбуватиметься процесія, саме тому я звернувся до місцевої влади з проханням подбати про передання на час похорону ключів від каплички мені, або ж домовитися з тими, хто опікується приміщенням, щоб на деякий час доступ до неї був відкритим. Утім, цього не відбулось: мені повідомили, що охоронець буцімто загубив ключі. Людина, що захищала нас від ворога, віддала найцінніше за наше життя, мерзла в окопах, аби ми мали змогу сидіти в теплих будинках, навіть після смерті не змогла знайти тепла», — зазначає отець Андрій.
Зі слів отця Андрія, наразі в капличці, що розташована на території місцевого кладовища, відспівування проводять представники УПЦ. На його думку, саме українська молитва і бажання рідних загиблого, аби заупокійну службу провів священник ПЦУ могло стати основною причиною для того, аби не пустити людей до приміщення.
«Заупокійна літія триває близько години. Протягом усього цього часу люди, що прийшли провести героя в останню путь, знаходились на вулиці. Дуже померзли. Місцеві пропонували зірвати замок з дверей каплички, аби занести всередину тіло героя та достойно його відспівати. Утім я попросив стриматись. Я вже не вперше підіймаю це питання. на рівні місцевої влади. Не знаю, чи вони не можуть домовитися, чи не хочуть, або ж просто бояться, але, на мою думку, так відбуватись не повинно. Я не прийшов захоплювати цю капличку, забирати її. Моя мета: провести людину в її останню путь так, як це має бути, з усіма можливими почестями», — зазначає отець Андрій.
Фото – Сновська міська рада
Спілкувалась: Таліна Тарасенко
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
