Три роки тому Таня продала квартиру в місті, і нікому нічого не сказавши зникла. На телефонні розмови родичів спочатку хоч іноді відповідала, а потім і зовсім перестала брати слухавку. На постійні запитання де вона живе? Відповідала, що купила добротний будинок в селі під Києвом, і щасливо там проживає. Ще розповідала про город, квіти і що в неї все добре.
В травні 2021 року двоюрідним братам Тані зателефонував її рідний брат Генадій і сказав, що Тані більше нема, вона захворіла раком і померла. Просив грошей на поховання, але на похорони не запрошував і коли і де буде її хоронити не повідомив. Хлопці гроші скинули, все ж таки – рідний брат їхніх батьків вже не було в живих. Всі якось сприйняли це як правду, і так , як ніхто не знав де вони проживали, ніхто на похорони не поїхав. Та і враховуючи те, що вона не хотіла ні з ким спілкуватися. Нікому навіть на думку не спало, яка картина була насправді. Це вже потім, коли почалася війна і в одного з двоюрідних братів на іншому кінці України з`явився Генадій, голодний, хворий, без грошей він був схожий на безхатька, а не на власника будинку під Києвом, який унаслідував від сестри, принаймні повинен був. Був дуже хворий, плів усілякі нісенітниці і просив пустити його пожити. Брат нарешті у його випитав, де ж той будинок, який купила Таня і як виявилось, що то зовсім не під Києвом, а в майже вимираючому, пустому селі на Ніжинщині, де зареєстровано 103 людини. І воно знаходиться неподалік села, де проживала їх тітка Маруся, мамина старша сестра.
Бубнів, що Таня хворіла раком і від раку швидко померла…
Гену в родинні не любили, ще з дитинства «змазали» його батьки і не просто Ніколи толком ніде не працював, перебивався тимчасовими заробітками, здебільшого не працював, а жив за рахунок маминої пенсії, це же пізніше стало відомо, що вимагав ту пенсію, інколи прикладаючи руки. Але мама мовчала і віддавала…
Таня ж була світлою, доброю, чесною, жалісливою і безвідмовною, за це і потерпала все життя, від брата, від свекрухи, від чоловіка. В народі говорять: «Лихої долі і конем не об`їдеш» така доля була і в Тані. Брат у сім`ї був улюбленцем, а вона тихо йшла вперед сама і здається з усім справлялась. Перший раз Таня вийшла заміж за місцевого хлопця і здавалося все добре, але…вона не могла мати дітей, коли дізнався про це чоловік, почав гуляти, аж поки не повідомив дружині, що він йде бо у його буде дитина. Важко Таня пережила розлучення з коханою людиною і щоб не бачити його (жили поруч) поїхала на заробітки за кордон. Довго не заживали рани від зради, була сама, працювала, допомагала мамі: висилала гроші та передавала потягом передачі. Згодом все ж зустріла Романа, якого покохала всім серцем. І здавалося, що все налагодилось і нарешті вона була щаслива! Та якось вранці Роман просто не прокинувся – у його у вісні зупинилося серце… Після похорону свекруха вказала Тані на двері і їй нічого не залишалося, як з пекучим болем і горем їхати на Батьківщину додому.
Вдома її чекала ще гірша картина: хвора мама і брат, який пив, гуляв і вживав наркотики, гроші в мами забирав, а мама не могла та і не хотіла цьому протистояти. Таня влаштувалася на роботу, працювала продавцем на овочах, хоч і невелика зарплата та все ж таки виручала сім`ю. Було важко брат вимагав все більше і більше грошей, влаштовував скандали, коли пропадав десь, рідні відпочивали. А пропадав він місяцями, десь подорожував, їздив по родичах, думаючи, що його всі ждуть.
Мама злягла і не вставала, тяжко хворіла. Таня доглядала і тягла на собі непутящого брата. Коли померла мама Гена навіть не вийшов і попрощатися , не поїхав і на кладовище… А зразу після похорон став вимагати у Тані половину грошей за квартиру і не просто вимагати, а вибивати з неї гроші. У неї їх не було і квартиру виставили на продаж. Після продажу квартири гроші поділили порівну, Гена схопив гроші і щез у невідомому напрямку. Таня купила собі дві кімнати в гуртожитку, зробила ремонт і стала нарешті спокійно жити. Та це було не довго. Якось вранці на порозі з`явився блудний брат, брудний, худий без грошей. Де подів свої майже 15 тисяч доларів не міг пояснити та і не збирався. Заявив, що буде жити у сестри навіть не запитавши в неї дозволу. Ось тут і почалося справжнє пекло: пив все, що містило спирт, прикладав до Тані руки, влаштовував дебоші в гуртожитку, неодноразово викликали сусіди поліцію, але утихомирити його не могли, приїзду поліції вистачало на пару днів. Таня все терпіла, бо завжди вважала, що відповідає за брата. І їй нічого не залишалося, як продати свої кімнати в місті. Ось так вони опинилися у вимираючому селі в старій хаті. Чому саме там? Де поділи стільки коштів? Зараз уже ніхто не відповість, але навіть ту стару, пошарпану хату Таня не оформила.
Знайшли Таню сусіди, вона лежала посеред хати мертва, брата не було. Односельці говорять: бив її, забирав гроші, всім говорив, що сестра хворіє раком. В селі Таню знали, характеризують її як добру, світлу, порядну жінку. На похороні не було нікого, не бачили навіть коли її похоронили. Тільки коли односельчанка прийшла на могилу до своєї мами, то побачила неподалік свіжу могилу і коли почала розпитувати, то дізналась, що там похоронили Таню. Як з`ясувалось потім уже її хоронили чужі люди, Генадій в цей час продавав все що можна було продати і повіявся в невідому напрямку. Не було і священника – просто привезли і просто закопали… Чи можливо таке у наш час? Жертовна любов до непутящого брата? Не можу сприйняти це і зрозуміти.
На місцевому кладовищі невеликий насип зарослий дерном і пирієм, зламаний дерев`яний хрест, який вже вріс у могилу.
Так закінчилось людське життя – ні молитви, ні поминання, жодної сльозинки.
Німа картина…
Марина Ігнатенко