Жінка закликає українців жити та не здаватись всупереч всьому.
Жителька Чернігівщини 76-річна Любов Прочухан втратила ногу під час російського бомбардування, проте вона не здалась та намагається повноцінно жити всупереч всьому.
Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Валентини Доброти.
Любов Прочухан розповідає, що на протезі навчилась кататись на велосипеді. Вона і ґрунтівку, і дорогу під гору долає не гірше за односельців.
Анисів, в якому живе Любов Прочухан, недалеко від Чернігова. Поруч із селом – дорога життя. Так її назвали люди, які тікали з міста, а волонтери везли нею гуманітарку. Російська авіація бомбила село постійно.
Жінка потрапила під обстріл, як прийшла допомагати доїти корів на фермі. Тоді на господарські приміщення з худобою російські війська скинули чотири авіабомби. Любов Миронівна на фермі була разом зі своєю кумою пані Антоніною. Кума додому пішла на кілька хвилин раніше і її лише відкинуло вибуховою хвилею.
“Я полетіла, а вона тіки вийшла з сараю і все. І корови, і телята – все загинуло”, – згадує Антоніна Лавриненко.
Любов Миронівна підозрює, що якби тоді вона була без велосипеда, ампутувати ногу довелося б значно вище.
“Оце сюди путін у мене вистрелив, але я йому не здалася все одно“, – каже Любов Миронівна.
Поранену жінку протезували в Австрії, куди її перевезли волонтери. Тамтешнім лікарям пані Люба віддячила танцем уже через два тижні після протезування.
Коли пані Любов прийшла до свого односельця Анатолія Кені з проханням відремонувати розтрощений уламками авіабомби велосипед, він навіть не здивувався.
Сісти на велосипед жінка змогла, лише коли старий протез замінили на новий. Він значно легший та ідеально лягає до ноги. Непосидючу Любов Миронівну волонтери повезли у Київ до лікарів.
Силою цієї жінки можна захоплюватися і брати за приклад. Пані Люба своїм досвідом ділилася із дітьми, котрі через війну втратили ногу чи руку.
“Я стара можу, а ви молоді – ви не здавайтеся лише не падайте духом. Я сама в хаті, сама на городі, сама кругом, так що впасти духом? Ні”, – каже жінка.
За оптимізмом і здавалося б безмежною силою волі насправді стоїть тяжка доля. Окрім, ампутації вона пережила смерть сина та 4-річного хворого на рак онука. Але пані Люба поставила ще одну мету – знову не здатися і дожити до перемоги.
Джерело: ТСН
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
