Життя таке непередбачуване… І часом почуття, які полонили серце в юності, через роки стають геть протилежними, а люди, за руку з якими хотів пройти крізь роки, ніким.
Ніжинець похилого віку розповів про свою біду.
Пише Нежатин.
Було кохання, була родина. Дружина здавалася наймилішою в світі. Дім був один на двох. Так тривало до 1991 року. В силу життєвих обставин пара розлучилася. Дім просто умовно розділили навпіл: чоловік оселився на одній строні, дружина – на іншій. Дружина, маючи особові рахунки, оформила на себе субсидію. У чоловіка особових рахунків немає. Виплата пільг за однією адресою законодавчо не передбачена і блокується автоматично.
Будинок оформлений на двох, тобто власниками є і цей дідусь, і його екс-друга половинка.
Ніжинець роками ходить по колу, стукаючи в різні двері та, на жаль… Ситуація залишається у підвішеному стані, і триває це з моменту розлучення пари.
“Як мені жити? – у розпачі запитує дідусь. – Я ветеран війни, і у мене зовсім немає пільг”.
У нього в кімнаті грубка, і дідусь претендував на тверде паливо, але навіть цим забезпечити його не можуть.
Керівник пенсійного фонду в Ніжині Алла Севостьянчик підкреслила, що на місцевому рівні цю ситуацію вирішити неможливо. Було відправлено відповідні листи-звернення у вищі інстанції, віповідь очікується на початок вересня.
Як вирішиться ситуація і чи на користь пенсіонеру – поки що невідомо.
Валентина ПИЛЬНИК, фото автора
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
Передрук статті без зазначення імені автора і прямого (активного) посилання на джерело є порушенням авторського права та тягне за собою відповідальність згідно законодавства.