Волонтерський осередок “Бджілки” в селі Кобижча з’явився на світ у травні 2022 року. “В наше село ворог не зайшов, а в сусідніх наробив лиха, – згадують жінки. – Тож на ту пору повиганяли окупантів з навколишніх сіл, люди потроху оговталися. То що сидіти? Треба хоч щось робити, щоб допомогти нашим воїнам. От і вийшли, хто міг, до місцевого Будинку культури. Якраз з Бобровиці передали нам основу для маскувальної сітки, показали, як плести, і ми стали до роботи”.
“Знаєте, – говорять кобижчанки, – так хотілося бути потрібними і робити щось корисне, що аж вогники в очах горіли. Плести всі навчилися швидко. Найстарша наша волонтерка, 80-річна Галина Барановська, нарізала тканину. Та і яка то тканина була – зносили, що у кого було і годилося для сітки. Так і працювали…”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Бабуся пече пиріжки, а ми продаємо”: як кобижчанці наближають перемогу
“Першого дня тут трудилися 5 “бджілок, – розповідає Людмила Самоткан. Її тут трохи жартома, але з повагою називають генеральним директором волонтерського штабу і координатором всіх справ. – А одного разу прийшло аж 46 людей. Ото тоді робота кипіла!”.
Відповідальну і нелегку місію – організовувати збори – взяла на себе молода мама двох діток Юлія Варенич.
“Юля у нас молодчинка”, – щиро підхвалює однодумицю єдиний в колективі чоловік, 64-річний Сергій Передерій.
“Моя історія як волонтера почалася з випадку, – розповідає Юлія. – Якось вдома перебирала речі і знайшла нову кастрюлю, не з дешевих. Вирішила: спробую її розіграти! Поставила в інтернеті 30 номерків по 30 грн, номерки майже миттєво розійшлися, і таким чином ми заробили гроші для допомоги. Окрилені успіхом, вирішили не зупинятися, долучили місцеві магазини до проведення акцій, і нам ніхто не відмовив. На одній лотарейці маємо виторг близько 400-500 грн. Тепер ці лотареї у нас в селі є постійними, щодня, а трапляється й двічі на день. За зароблені кошти зробили чимало добрих справ:
придбали ваги військовому кухарю (до 5 тисяч грн) – річ дійсно потрібна, бо без зважування хлопцям просто б не довозили продукти; старлінк за 30 тисяч грн, коробку передач до військового авто (35 тис грн), на заміну коліс зібрали 16 тисяч грн., 27 тисяч – на ремонт авто, 26 тис грн – на автономний дизельний обігрівач. І, коли останній збір уже було закрито, надійшли ще 4 тисячі. То ми на ці кошти накупили м’яса, сала, підчеревини, і нагодували нашим хлопцям дуже багато домашньої, ситної їжі, за якою так скучають бійці: котлет, запекли м’ясо, приготували налисники – відправили “смачну” посилку”.
“Окрім сіток, – додає Людмила Самоткан – збір продуктів – то наша постійна місія. Односельчани зносять сюди овочі, солодощі, крупи, домашні консервації. Допомогаємо не лише знайомим хлопцям з села, уже й інші звертаються. Всі захисники – наші, рідні, завдяки їм ми можемо сидіти в теплих хатах і не ховатися від вибухів…
Використовуємо кожну можливість зібрати кошти. Так, влітку в нашому селі відбувся благодійний концерт з розвагами, відвідало захід чимало людей. “Ми “Бджілки” теж підлаштувалися: наготували хто що міг, різні домашні смаколики, вторгували 6500 грн і купили два рулони тканини для сітки.
1000 кв метрів сітки вартує 28 тисяч грн. Зараз ми доплітаємо вже 18-ий кілометр…”.
“Хочу сказати про наших кобижчанців, – підкреслює Юлія Варенич, – ми пережили вже багато зборів. І жодного разу я, відкриваючи новий, не сумнівалася в односельцях. Твердо знаю, що ми його закриємо. Тому, відкриваючи, відразу замовляю необхідне, і люди не підводять. У Кобижчі я впевнена”.
“Неабияке значення має Юлін оптимізм, – включається в розмову Світлана Лесенко, – вміння чітко сформулювати потребу, донести простими, душевними словами, так, що відмовитися неможливо”.
Світлана у “Бджілках” з самого початку. “Кожна людина, – говорить волонтерка, – яка відчула на собі страх за дітей, за їхнє майбутнє, хоче зробити бодай щось, щоб війна швидше закінчилася. Тому ось цим, що ми щодня ходимо, робимо сітки, збираємо продуки, донатимо, ми теж наближаємо омріяну Перемогу. Чи втомлюється, чи хворіє волонтер?.. Знаєте, ми уже настільки “зрослися” з цими справами, що відчуваємо внутрішню потребу приходити щодня. Дуже муляє на душі, якщо не прийти. Ми не маємо права зупинитися”.
Зараз постійних волонтерів в осередку 11: Галина Барановська, Любов Кривошей, Наталія Буряченко, Світлана Лесенко, Юлія Варенич, Людмила Самоткан, Тетяна Моторенко, Антоніна Пінчук, Алла Кутова, Тетяна Гурин та Сергій Передерій.
“Йти чи не йти – це не обговорюється, – зазначає 80-річна пані Галина. Мені вже немало років, але що можу, те й роблю. За цей час ми стали наче рідна сім’я”.
“Справді, за цією роботою ми всі зблизилися, – додає Світлана Лесенко, – наш невеличкий, але дружній колектив уже має свої маленькі дати… Святкуємо, підтримуємо і робимо корисну справу”.
Це зараз у “Бджілок” в приміщенні відносно тепло, бо є ось така грубка і можливість випити чаю.
А ще минулої зими працювали в холоді, бо ж приміщення не опалюється. Людмила Самоткан звернулася до Бобровицької ради – допомогли з грубкою, а місцеві хлопці її встановили. Тепер роботу доповнює приємне потріскування дров. Але і про них треба думати, бо ж ніхто не забезпечує, виручають свої.
64-річний військовий пенсіонер Сергій прийшов до дівчат рік тому, розбавив жіночий колектив і, як кажуть “Бджілки”, укріпив їхню віру в те, що вони потрібні.
“Бо ми ж весь час просимо, щоб до нас долучалися, – говорить Світлана Лесенко, – а ніхто більше не йде. Це найменше, що ми можемо зробити і ми думали, що під цим знаменом до нас приєднаються однодумці, але чомусь поки так”.
“Ми тут, бо інакше не можемо, – говорить Любов Кривошей.
– Щось своє особисте переносиш на інший план, бо війна не чекає, а хлопці розраховують. Підвести ми не маємо права. Тому у нас нічого не болить – ні руки, ні спини. Сітка має бути зроблена – крапка”.
Волонтери – це справжній приклад доброти, людяності та безкорисливості. Ці люди йдуть за покликом серця, не розраховуючи ні на яку винагороду. Волонтери – як янголи-охоронці для наших військових, і те, що ви робите – надважливо. Дякуємо вам за це!
Спілкувалася Валентина ПИЛЬНИК
Фото автора
Передрук статті без зазначення імені автора і прямого (активного) посилання на джерело є порушенням авторського права та тягне за собою відповідальність згідно чинного законодавства.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
Приєднуйтесь до нашого Ютуб-каналу та слідкуйте за останніми новинами Ніжинщини
