Цього року Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя відзначає великий ювілей – 220 років з дня заснування.
За два століття заклад пройшов численні трансформації: від Гімназії вищих наук до Ніжинського інституту, а згодом – університету, який сьогодні носить ім’я свого видатного випускника Миколи Гоголя. Усі ці роки заклад залишався осередком наукової думки, культурного розвитку та патріотизму.
– Чи планується святкування? – запитали ми в ректора НДУ Олександра Самойленка. Крім того, ми з Олександром Григоровичем поговорили про міжнародну співпрацю, перспективи розвитку закладу вищої освіти і збереження кадрового потенціалу під час війни.
Отже, щодо святкування.
– Звісно, таку визначну подію залишити поза увагою ми не могли. Всі заходи (наукові конференції, науково-практичні семінари, мистецькі конкурси, спортивні змагання тощо), які проводяться цьогоріч, присвячуємо 220-річчю з часу заснування університету. На другу половину жовтня плануємо низку святкових заходів. У першу чергу – урочистості із залученням представників влади, дипломатів, партнерських закладів і наукових установ, випускників, інших поважних гостей.
Плануємо провести міжнародну конференцію, присвячену основним тенденціям розвитку вищої освіти в світі і місцю університетів у регіональному і глобальному контексті. Хочемо зробити кілька панелей і запросити потужних науковців у якості доповідачів-спікерів. Згоду щодо участі в конференції вже надали британські й американські партнери. Крім цього, плануються гостьові лекції вчених із різних країн світу, з партнерських університетів, щоб наші здобувачі і колеги мали можливість ознайомитися з науковими досягненнями та сучасними методологіями і методиками. Зараз ведуться перемовини. Щотижневі гостьові лекції проходитимуть у середині вересні–жовтні цього року, а, можливо, і далі.
Взагалі святкові заходи триватимуть протягом тижня. Все залежить від безпекової ситуації в країні. У рамках підготовки до заходів хочемо оновити музеї, картинну галерею, інші місця, пов’язані з історією нашого університету.
– Ми добре знаємо, що у Ніжинського університету чимало друзів і партнерів за кордоном. Як міжнародна співпраця сприяє розвитку закладу вищої освіти?
– Щиро радіємо, що перелік наших друзів-партнерів постійно зростає, що в іноземних колег є довіра й інтерес до нашого університету. Особливо він збільшився зараз, під час війни. З деякими партнерами нас пов’язують вже давні дружні стосунки, активна взаємодія на науковій та освітній ниві. Це переважно європейські та американські університети. Але зараз ми налагодили зв’язки з більш віддаленими і менш знайомими українцям партнерами (у Латинській Америці – заклади з Мексики, Белізу, Гватемали, Колумбії, у Південній і Південно-Східної Азії – з Індії, Індонезії, Філіппін, Непалу). Завдяки активній діяльності українських послів у Ботсвані та Конго відбувається зміцнення зв’язків між нашими громадами та популяризація України на африканському континенті.
Яскравим прикладом успішної співпраці з міжнародними партнерами є співробітництво Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя з британським Вулвергемптонським університетом (University of Wolverhampton), яке розпочалося у рамках програми підтримки українських університетів «Twinning Initiative» (Побратимство), запровадженою Cormack Consultancy Group (Велика Британія) у партнерстві з Національним представництвом університетів Великої Британії з підписання Меморандуму про взаєморозуміння 19 грудня 2022 року.
Зараз працюємо над тим, щоб наші здобувачі могли отримувати подвійні – українські та британські – дипломи, та сертифікати за проходження окремих курсів. Вулвергемптонський університет цікавий тим, що в нього є що запозичити з досвіду, стратегій, місії. Цей виш швидко розвивається, навіть в умовах високої конкуренції у Великій Британії, і фактично є соціальним ліфтом для тих родин, у яких досі не було студентів, членів сім’ї з вищою освітою. Діти з таких сімей мають можливість отримати якісну освіту і влитися у «середній» клас суспільства.
Разом з британськими партнерами ми проводили низку наукових заходів. Брали участь у розробці і реалізації внутрішніх британських проєктів. У рамках цієї співпраці в трьох містах Британії зараз проходить виставка творчих робіт ніжинських дітей під умовною назвою “Війна очима дітей”. Участь в презентації взяли й наші колеги.
Виходимо на новий рівень співпраці з низкою американських закладів освіти. Також узгоджуємо тему подвійних дипломів. Тобто у закордонних партнерів є довіра до нашого університету.
Щоб вирівняти рівень англійської мови наших здобувачів, ми організовуємо в НДУ курси. Крім того, у навчальних планах збільшили кількість аудиторних годин. Англійська мова вкрай потрібна не тільки для комунікації, а для подальшого здобуття освіти, знайомства з досягненнями світової науки, можливістю оволодівати курсами в закордонних університетах. Зараз Єдиний вступний іспит (ЄВІ) з іноземної мови складають ті, хто переходять з рівня на інший рівень здобуття освіти: бакалаври – для вступу в магістратуру, магістри – для вступу в аспірантуру. Таким чином, ми намагаємося підготувати наших здобувачів освіти до успішного подолання вступних випробувань та, паралельно, до можливостей академічної мобільності в партнерських університетах і, відповідно, перспективу на майбутнє. Бо пропозицій надходить чимало.
Найбільш тісний зв’язок ми налагодили також із університетами Польщі, Німеччини, Індії та Індонезії. Так, в НДУ віднедавна функціонує Центр індонезійської культури – перший такий осередок в Україні. Плануємо вже цього року розпочати вивчення індонезійської мови, а з наступного навчального року – запровадити цілий блок дисциплін, присвячених культурі, історії та традиціям цієї унікальної країни. Своєю чергою, ми для партнерських закладів Індонезії викладатимемо україністику: мову, культуру та історію України, щоб популяризувати і нашу країну.
– Не можу не запитати: навіщо індонезійцям українська мова?
– В більшості країн світу Україну розглядають як локомотив у подальшому розвитку. Зокрема, у цифрових технологіях, військовій та аграрній сферах. На жаль, війна стримує цей розвиток.
У 2024 році для посилення ролі українознавства у світі, за підтримки першої леді Олени Зеленської, була створена Глобальна коаліція українських студій. Мета –об’єднати всі ініціативи, спрямовані на вивчення та дослідження української культури, історії, мови та літератури. Це сприятиме зміцненню суб’єктності України на міжнародній арені.
Паралельно з державною програмою кожен з українських університетів веде власні домовленості з партнерами, у яких є інтерес. Слід зазначити, що їм цікава Україна. І не тільки індонезійцям. Приміром, студенти з Флориди звернулися до нас з проханням, щоб ми викладали для них українські студії. Восени розпочнемо.
Увага до України прикута ще й через війну. До нас ставляться з теплотою, адже український народ четвертий рік відстоює свою незалежність у боротьбі з так званою “другою армією світу”. Особливу повагу викликає наш спротив у тих народів, які самі пройшли цей шлях. Як, наприклад, Індонезія.
– Ми з Вами з’ясували, що індонезійці прагнуть до вивчення українознавства. А чи є охочі вивчати індонезійську мову і культуру в НДУ?
– Так, маємо вже близько 50 здобувачів, які виявили таке бажання. Індонезійські партнери пропонують літні табори для наших студентів. Це чудова нагода відвідати країну, попрактикуватися та здобути цінний досвід. Знання англійської мови є перевагою. Сподіваємося, після війни ця практика стане більш активною: нині у багатьох країнах світу бракує різного рівня торговельних, культурних українських представництв. Ми націлюємо наших здобувачів на культурну дипломатію. Враховуючи те, що у нас активно розвивається мистецька сфера, є аспірантура з культурологією, функціонує Центр дослідження культури, створені національні культурні центри, ми можемо відігравати вагому роль у розширенні авторитету не тільки свого закладу, а й України.
Індонезійці мають власні потужні університети. До того ж, вони достатньо заможні, щоб навчатися у вишах Японії та Південної Кореї. Україна від Індонезії дуже далеко. Тому ми з ними орієнтуємося на ті спеціальності, яких в них мало або зовсім немає в університетах. У Китаї – інша причина. Виші мають незначну кількість ліцензій на підготовку магістрів. В Африці замало закладів вищої освіти, вони просто не можуть охопити всіх охочих. Щоб вирішити проблеми з кадрами, країни підтримують бажання молоді здобувати якісну освіту, тому числі, і в Україні.
Навесні 2025 року ми разом з проректором з науково-педагогічної роботи та міжнародного співробітництва Євгеном Плотніковим брали участь у дуже представницькому міжнародному форумі GLOBAL EDUCATION CONCLAVE 2025, що проходив у Мохалі (Індія). Захід охопив керівників і представників дипломатичних місій з багатьох країн світу: Австрії, Анголи, Ефіопії, Ізраїлю, Камеруну, Кенії, Мексики, ПАР, Австралії, Великої Британії, Індонезії, Канади, Колумбії, Мексики, Південної Кореї, США, Таїланду та Філіппін. На цьому потужному щорічному форумі Україна була представлена ВПЕРШЕ: на рівні дипломатичного представництва нашу державу представляв радник-посланник Посольства Артем Носко, на рівні вищої освіти – Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя.
Безмежно тішимося, що участь у цьому заході надала майданчик для пошуку нових напрямів співробітництва, до розширення переліку партнерів, для донесення ситуації про війну в нашій країні, про наш славетний університет, за що щиросердно вдячні пану послу та нашим індійським колегам.
– З ким з українських колег підтримуєте дружні стосунки?
– Існує такий проект ЕРАЗМУС+. Це Програма міжнародної співпраці Європейського Союзу з іншими країнами світу у сфері освіти, молоді та спорту. У рамках цього проєкту створено консорціуми українських та європейських університетів.
У нас склалися дружні стосунки з низкою київських вишів: університетом імені Тараса Шевченка, Українським державним університетом імені Михайла Драгоманова, Державним торговельно-економічним університетом, Національною музичною академією імені Петра Чайковського (в НДУ – потужний мистецький напрямок), а також Львівським національним університетом імені Івана Франка, Житомирським державним університетом імені Івана Франка, Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича, Луцьким національним технічним університетом, Сумським державним університетом, Харківським і Сумським педагогічними університетами, з усіма чернігівськими закладами, деякими іншими університетами України.
Також ми входимо в Асоціацію містоутворюючих університетів (АМУ). Це добровільне об’єднання закладів вищої освіти, які відіграють значну роль у житті та розвитку своїх міст. Держава на рівні президента та Уряду, Міністерства освіти, міських регіональних влад підтримують ідею зберегти університети як центри освіти, науки, культури, тим самим, надати перспективу цим містам. Йдеться, наприклад, про Ніжин, Глухів, Дрогобич, Острог, Переяслав, Ізмаїл.
– Яка ситуація в НДУ з кадровим потенціалом?
– Збереження кадрового потенціалу в умовах війни, фінансових негараздів – це складний процес, але нам вдалося зберегти потужний науково-педагогічний склад. Намагаємося долучати нових членів колективу – вчених, науковців, викладачів-практиків – для забезпечення якісної підготовки наших здобувачів за освітніми програмами, що проходять процедуру акредитації. Процес акредитації не припиняється і в цьому році, завдяки наполегливій праці усього колективу ми успішно пройшли цю процедуру і отримали сертифікати з усіх освітніх програм.
Ми пишаємося, що Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя посідає високі місця в рейтингах, зокрема, в акредитації освітніх програм в Україні.
Я безмежно вдячний колегам за їхню стійкість, бажання працювати і рухатися далі. У нас є багато цікавих напрацювань. Зберігаємо наукові збірники, наукові школи, пройшли державну атестацію за напрямом “Суспільні науки”. Цьогоріч вже беремо участь в чотирьох європейських проєктах за програмою Еразмус+, в одному з яких наш заклад є координатором.
Минулий рік став одним з найбільш успішних в історії нашого університету – здобувачі освіти захистили 11 дисертацій за ступенем доктора філософії. Цьогоріч вже маємо чотири захисти. Ще стільки ж очікуємо восени.
Тримаємо високий рівень діяльності нашої аспірантури, яка готує фахівців за 13 спеціальностями. Приємно відзначити, що підростає перспективна молодь. Будемо і надалі намагатися зберегти і покращити якісний склад нашого колективу.
– Олександре Григоровичу, щиро дякую за бесіду. Успіхів і процвітання закладу на довгі роки!
Вероніка Грицова
