3 вересня відбулося перше засідання Наглядової Ради міської лікарні. Здавалося б, влада мала б бути зацікавлена у прозорості та відкритості, адже йдеться про медицину, життя й здоров’я людей. Але вже з першого дня стало очевидно: керівництво лікарні та міська влада не мають жодного бажання співпрацювати.
Обіцянки на папері
На першому засіданні Наглядова Рада поставила елементарні вимоги: надати структуру лікарні, чисельність персоналу, фінансові показники та перелік ключових проблем. Це базові документи, які будь-який керівник повинен знати і мати на столі щодня.
Коли пройшло більше тижня після проведення комісії, а члени ради так і не отримали жодної інформації ,я пропонував зафіксувати ці вимоги офіційним протокольним листом. Але представники лікарні почали відмовляти: мовляв, не хвилюйтеся, «усе ми зрозуміли», «усе надамо».
Минуло майже два тижні. Завтра друге засідання, але станом на сьогодні члени Наглядової Ради не отримали жодного рядка інформації.
Це не випадковість
Це не просто «недогляд» чи «зайнятість». Це відвертий саботаж.
Бо:
• Надати структуру та фінансові показники можна за одну годину.
• Проблематика має бути відома керівництву постійно.
• Якщо цього немає – значить, керівництво або некомпетентне, або свідомо приховує інформацію.
І тут виникає логічне питання: якщо лікарня не може або не хоче показати навіть базові речі, то що тоді відбувається «за лаштунками»?
Влада блокує контроль громади
Наглядова Рада створена для того, щоб громада мала контроль над тим, як працює лікарня. Але вже на першому кроці цей контроль фактично блокується. Це виглядає як спроба перетворити Раду на декоративний орган, який «є на папері», але насправді ніякого впливу не має.
Чи не тому керівництво так нервово уникає відкритості? Чи не тому так затято гальмують роботу Ради? Бо як тільки цифри й факти стануть доступними, стане очевидним справжній стан справ у лікарні.
Хто несе відповідальність?
• Відповідальність лежить на керівництві лікарні, яке зухвало ігнорує свої обов’язки.
• Відповідальність лежить на міській владі, яка, замість сприяти прозорості, мовчки покриває цей саботаж.
І громада має право знати: чому роботу Наглядової Ради блокують вже з першого засідання?
Ми вчергове маємо справу або з кричущою некомпетентністю, або з цілеспрямованим саботажем. І те, й інше – небезпечно для лікарні та громади.
Громадський контроль – це не формальність, а необхідність. Бо коли влада починає ховати навіть елементарні цифри, це означає тільки одне: приховувати є що.
Сергій Охонько
