16 вересня відбулося друге засідання наглядової ради при КНП «Ніжинська центральна міська лікарня імені Миколи Галицького».
На нього — без запрошення — завітали голова незалежної профспілки лікарні Ольга Лисивець і колишня пацієнтка медзакладу Світлана Рибалко, яка має претензії до роботи медпрацівників і вимагає справедливого покарання. Оскільки засідання наглядової ради є відкритими, а її члени зацікавлені у наведенні ладу в медзакладі, й Світлані, й Ользі було надано слово. І хоча розгляд скарг не входить в компетенцією наглядової ради, було вирішено все ж таки надати відповідь Світлані Рибалко — пізніше, коли члени наглядової ради більш детально вивчать питання, з яким вона звернулася.
Очільниця наглядової ради Ірина Онокало попросила кожного внести свої пропозиції щодо подальшої роботи.
Сергій Охонько в першу чергу звернув увагу на організаційні питання. Необхідно, щоб інформація надходила членам ради заздалегідь, аби вони могли з нею ознайомитися і підготуватися, як слід, а не за день до засідання.
Далі Сергій Миколайович вніс свої пропозиції: «На мою думку, ми повинні зібрати максимум інформації про життєдіяльність лікарні, трудового колективу та всієї проблематики, проаналізувати, після цього розробити декілька варіантів нашої діяльності. Але, нагадаю, вона може бути тільки в форматі консультативного відвертого характеру. Не потрібно обходити гострі кути, а чітко вказувати на проблему і прізвище цієї проблеми, якщо ми реально хочемо покращити роботу медзакладу. Ми маємо заслухати керівництво та його бачення розвитку лікарні, основні проблеми, і, виходячи з цього, допомогти розробити дієвий стратегічний покроковий план з чітким таймінгом та орієнтовним кошторисом для виходу медзакладу зі сьогоднішньої складної ситуації.
Я не збираюся мовчати або закривати на щось очі. Як лікар спочатку виявляє хворобу, потім намагається її вилікувати, а якщо вона не виліковується — відбувається хірургічне втручання, щоб організм продовжував жити, так і нам потрібно відкрити всі застарілі рани, бо дуже багато проблематики по лікарні, яка має вже хронічний характер. В першу чергу, це ЛЮДЯНІСТЬ. На неї треба звернути особливу увагу. Так, існує Положення роботи лікаря, молодшого і середнього медперсоналу, але, в першу чергу, має бути розуміння людяності. Коли людина звертається до медпрацівників, вони не повинні шукати відмовки. Щоб люди не вмирали на сходах, так і не отримавши медичну допомогу. Або не покидали медзаклад з негативом, а відчували себе людьми.
Основний момент — виявлення хвороб. Величезна кількість людей скаржаться на неправильну діагностику в Ніжинській лікарні. Тобто одне з першочергових наших завдань — вирішити питання з діагностичним обладнанням. Далі виділити кошти на лабораторію. Не всі люди мають можливість здавати аналізи у приватних клініках. А дехто недбало відноситься до свого здоров’я. Тому лікар перед лікуванням повинен обов’язково спрямувати пацієнта на аналізи.
Вважаю, треба розробити стратегію розвитку медзакладу. Нехай вона буде довготривала, але дієва і з чіткими часовими відрізками на виконання того чи іншого тактичного рішення. Приміром, на вирішення цього питання ми виділяємо півмісяця, а на вирішення іншого — півроку і фіксуємо на «жадні ресурси». Тобто розробляємо покрокові етапи від сьогоднішнього дня: що ми маємо, чого хочемо і що в результаті отримаємо. Тільки тоді побачимо, чи є зрушення, чи немає.
Разом з керівництвом медзакладу розробляємо цю стратегію. Виносимо її на обговорення з колективом. Потрібно вислухати всіх. Можливо, в лікарів вже є якісь напрацювання. Ми допоможемо, чим зможемо.
Необхідно, щоб кожен працівник лікарні побачив себе в цьому проєкті, зрозумів своє місце. Вже готовий продукт виносимо на розгляд міського голови і депутатського корпусу, профільних заступників. Ця стратегія має бути підтримана на всіх рівнях.
За таймінгом, міська рада повинна чітко, крок за кроком, виділяти кошти, щоб підтримувати реалізацію цього плану.
Всі мають працювати злагоджено, рухатися в одному напрямку. Неважливо, хто буде керівником лікарні і хто в подальшому буде владою — ця стратегія повинна виконуватися на всі 100%. Тільки тоді ми по факту отримаємо наш медичний заклад, яким будуть пишатися і ніжинці, і колектив закладу».
Віктор Рафальський: «Я би розпочав з умов праці. Ми навіть не замислюємося над тим, чи мають медпрацівники всі можливості, щоб ЯКІСНО виконувати свою роботу. Часто ми звинувачуємо лікарів у недбалості. Я не згоден. Бо якщо немає чим і на чому лікувати, то лікар не завжди винен.
Далі. Заробітна плата. Так, у медзакладі платять те, що можуть. Але в декого зарплата замала. Вважаю, до кожного лікаря має бути індивідуальний підхід. Тоді він надаватиме ефективне лікування, і пацієнт залишиться задоволений».
Ольга Лисивець: «В останні два роки в лікарні постійно міняються керівники. При Ользі Швець нас хотіли масово скоротити. Цей процес відмінили, коли ми пішли відстоювати свої права в міську раду. Згодом ми створили незалежну профспілку. Зараз у нас більше 70 членів. Це люди, які нікого не побоялися, бо на них чинився великий тиск, мали місце залякування і відверта брехня.
Керівництво медзакладу повинно налагодити прозору комунікацію з підлеглими. Медперсонал має бути зацікавлений в розвитку закладу. Чому санітарочка, яка отримує лише 6 тисяч гривень зарплати, повинна ще брати 10 днів за власний рахунок? Молодший медперсонал виконує купу роботи — вони найбільше комунікують з пацієнтами. А їх щодня відправляють прибирати територію лікарні. Тобто вони залишають пацієнтів і займаються іншою справою. З оздоровчими у молодшого медперсоналу та ж історія: 6 тисяч гривень в рік. Це у стільки оцінює їхню кропітку роботу керівництво!
Щодо лабораторії. За моєї ініціативи був відкритий збір коштів на аналізатор — прилад, який дозволяє швидко робити аналізи. Збір відкрила американська громадська організація. Коштує прилад 38 тисяч доларів. На сьогодні зібрали майже третю частину. Закуповувати буде всеукраїнська громадська організація Медичного Руху.
Велика проблема в нашій лікарні — перебої з медикаментами. Постійного забезпечення немає, навіть в реанімації адреналіном. Добре, що аптеки під боком. Часто ліки купуємо за власні кошти. На даний момент найнеобхідніше є. А ще в медзакладі встановили відеоспостереження, не пояснивши працівникам сенсу їх встановлення».
Сергій Охонько додав кілька емоційних слів до виступу Ольги Лисивець: «Керівництву медзакладу слід позбавлятися принципу тиранії та деспотизму, який залишився ще з часів радянського союзу: «Я директор, ти дурак». Не можна допускати такого, щоб в сучасному світі в Ніжині медпрацівник не міг висловити власну думку або поставити лайк під тим постом, який він вважає правильним, бо стаття — бач ти! — не подобається очільнику лікарні. Нормальний керівник, навпаки, повинен подякувати за критику, бо це шлях до саморозвитку і самовдосконалення. Якщо критикують — значить, ти рухаєшся не в тому напрямку. Роби висновки і виправляй ситуацію, а не карай підлеглих».
Станіслав Черпіта звернувся до Ольги Лисивець з проханням поспілкуватися з молодшим медперсоналом і на наступному засіданні озвучити їхні проблеми, що допоможе членам наглядової ради скласти повну картину по роботі міської лікарні. Щоб разом шукати шляхи вирішення.
Підсумувала роботу комісії Ірина Онокало. Вирішено на наступному засіданні заслухати гендиректора лікарні, його заступників і головного бухгалтера. Якщо медзаклад вже має стратегію розвитку, то заздалегідь представити її членам наглядової ради для ознайомлення. З тим, щоб вони розуміли ситуацію і могли ставити свої запитання.
Вероніка Грицова
