Світлана «Жемчужина» – жінка, яку важко не помітити. Яскрава, щира, харизматична. Та сама «запальничка», чиї прості «відосики» розлітаються сотнями тисяч перегляді в TikTok і Facebook.
Її впізнають навіть під Києвом і з усмішкою запитують: «Сьогодні ролик будете знімати?»
Сама ж Світлана зізнається: у житті вона ще енергійніша, ніж на екрані.
– У відео я навіть скромніша, ніж є насправді, –усміхається вона.
Світлана блогеркою себе не вважає. Каже, все почалося випадково: побачила відео знайомої в інтернеті, вирішила спробувати – але по-своєму. Зняла ролик буквально за секунду на цю ж тематику, придумала свій текст і відправила. Їм дуже сподобалося – сказали, що вийшло чудово.
З того моменту все й почалося. Ідеї для відео народжуються просто на ходу – з життя. Уже за два роки її ролики почали набирати десятки, а іноді й сотні тисяч переглядів, знаходячи відгук у великої аудиторії.
Часто у відеозаписах можна побачити невістку Світлани – Анюту. Вона добре розуміє гумор і завжди підтримує свою другу маму. Між ними склалися щирі й теплі стосунки – Світлана ставиться до неї як до рідної доньки.
– Буває, відео зовсім просте, без особливого сценарію, але воно набирає 200 тисяч переглядів. Напевно, секрет у тому, що воно життєве, щире, з гумором і без прикрас. Я ніколи не користуюся різними фільтрами чи іншими «штучками», щоб виглядати кращою. Мені важливо залишатися справжньою перед глядачами,– ділиться Світлана.
Саме ця природність, відкритість і справжність приваблюють глядачів. Її відео – це відображення реального життя, у якому багато впізнаваних моментів, доброго гумору та тепла, що змушує повертатися до перегляду знову і знову.
У своїх роликах вона часто ненав’язливо порушує важливі теми. Робить це делікатно, без осуду і повчань.
– Якось у супермаркеті взяла візок – а руки просто прилипли до ручки. Було неприємно. В іншому магазині я спеціально протерла ручку серветкою й зняла це на відео. Думаю: може, хтось упізнає себе й зробить висновки.
Саме прості, життєві, зрозумілі короткі кліпи й підкуповують глядачів.
Їй часто пишуть підписники – дякують за гумор, за щирість, за відео про Ніжин. Багато повідомлень надходить від тих, хто змушений був покинути рідне місто через війну.
– Люди пишуть, що мої відео зігрівають їм душу далеко від дому, за кордоном. Особливо ті, кому вже за сімдесят і хто виїхав до дітей ще на початку війни – вони розуміють, що, можливо, вже не повернуться на батьківщину. У моїх відео вони бачать знайомі вулиці, рідні місця, впізнають людей, яких знали раніше – і це завжди дуже зворушливо, – розповідає вона.
– Я не лише знімаю відео, а й пишу дописи та коментарі до різних роликів. Людям це подобається – бачу це за реакціями та вподобаннями. Коли почалася війна, я часто публікувала свої тексти, і тисячі людей ділилися ними.
Світлана зізнається, що не боїться виглядати смішною. Навпаки – їй подобається посміятися над собою, і вона щиро радіє, коли люди сміються разом із нею, по-доброму.
– Якщо мені погано – це моя проблема. Ніколи не зірвуся на іншому, – каже вона. – Я намагаюся в усьому бачити позитив. Людям і так зараз важко, хочеться їх розрадити. Як кажуть, у вікно дивились двоє: один бачив сирість і дощ, інший – зорі.
Спілкуючись зі Світланою, важко не помітити її жагу до життя. Вона постійно в русі, з ідеями, не зупиняється ні на мить.
Уже визріває новий проєкт – унікальний, якого, за її словами, ще не було серед українських блогерів. Пробні відео вже є, але всі деталі вона поки що тримає в таємниці.
– Це щось дуже актуальне і сильне. Але я хочу все добре продумати, – каже вона.
Блогерство для неї – справа душі, а головне – бізнес. Світлана є власницею кафе «Перлина», проте, за її словами, бути суворою керівницею їй не вдається.
– Я завжди поруч із колективом: і порадою допоможу, і справою. Якщо треба – і посуд помию. Ми як одна сім’я.
У кафе атмосфера завжди тепла й дружня. Деякі працівники тут із самого відкриття закладу — вже понад 20 років.
– Павлівна як прийде – одразу всіх розсмішить, настрій підніме. Навіть якщо вдома щось не так, на роботі про це забуваєш, – розповідають працівниці.
Світлана з тих людей, які не проходять повз чужий біль. Вона підтримає, допоможе, стане на захист. А якщо ситуація напружена – не боїться взяти «вогонь» на себе.
– Можу сказати, що це я винна – і ще й з гумором. Люди сміються, і конфлікт зникає, – ділиться вона.
Так само впевнено свого часу вона починала і бізнес – фактично з нуля. Контролювала будівництво кафе, допомагала, возила матеріали, вникала в кожну деталь.
– Я знаю всі нюанси будівництва, і мені це подобається. Якщо робити – то якісно, – каже Світлана.
Дивлячись на цю впевнену в собі жінку, не віриться, що колись вона була зовсім іншою – тихою, сором’язливою дівчинкою, яка боялася зайвий раз сказати слово.
– Кажуть, люди не змінюються. Неправда. Я змінила себе кардинально. Було б бажання, – впевнено говорить Світлана.
Її діти й досі дивуються, що їхня мама колись була мовчазною.
Зупинятися вона не збирається. У планах – розширення бізнесу. Вже цього літа Світлана хоче реалізувати новий проєкт – сучасний дитячий простір з ігровим залом.
– Хочу закупити обладнання, обовязково нове, бо це для дітей. Проєкт вже готовий.
Світлана не чекає кращого моменту, а крокує по життю впевнено і сміливо. І, як показує досвід, таким людям зазвичай все вдається і цей проєкт точно не залишиться без уваги.
А ми чекаємо з нетерпінням її нових життєвих відео «з перчинкою».
Олена КРЕСАН
