За оперативними повідомленнями, від початку року в Україні зареєстровано 45 випадків ботулізму, внаслідок яких захворіла 51 людина. Найбільше випадків ботулізму за цей період зафіксували у Чернігівській, Житомирській, Вінницькій, Запорізькій областях та м. Київ.
Ботулізм – це харчове отруєння, зумовлене споживанням продуктів, в яких накопичилися ботулотоксини.
Перші симптоми захворювання найчастіше виникають через 7-24 годин після споживання зараженої їжі. Серед них: порушення близького зору, двоїння в очах, сильно виражена сухість у роті, важко ковтати, підвищена стомлюваність, м’язова слабкість, запаморочення, короткочасні ознаки ураження травної системи (нудота, блювання, послаблення випорожнень), а потім – стадія парезу кишечнику (здуття живота, закреп), ураження м’язів шиї та кінцівок. Препарат закладами охорони здоров’я, в разі необхідності, повинен видаватися безкоштовно.
204 флакони ботулінічних антитоксинів канадського виробництва, закуплені за державний кошт, їдуть у регіони. Наказ про розподіл підписаний та опублікований на сайті МОЗ України.
Партію протиботулінічних сироваток закупила Програма розвитку ООН (ПРООН). Антитоксин ботулінічний канадського виробництва є високоякісним продуктом, який авторизовано країнами з суворими регуляторними органами (US FDA, США та Health Canada, Канада). Залишковий термін придатності на момент постачання – не менше 2 років.
“ПРООН співпрацює з Міністерством охорони здоров’я України, аби підтримати впровадження медичної реформи та підсилити закупівельну спроможність держави, її систему і процеси, з метою всезагального медичного забезпечення громадян, не залишаючи нікого осторонь. Спільними зусиллями ми постачаємо в Україну ліки найвищої якості, які відповідають сучасним міжнародним стандартам та критеріям”, – зазначає Дафіна Ґерчева, Постійна представниця ПРООН в Україні.
Закуплена сироватка – це гептавалентний антитоксин, тобто лікарський засіб для порятунку життя при інфекційному ураженні сімома генотипами токсину ботулізму (типи A, В, C, D, E, F, G), на відміну від аналогів, що зазвичай мають тільки один (тип А) або три генотипи (типи А, В, Е).
Щоб забезпечити всіх пацієнтів необхідними ліками, потребу кожного регіону формували на базі статистичних даних – через розрахунок середньої кількості захворювань за останні десять років.
Джерело : МОЗ
